Вадим Альперін: одеський бізнесмен та гучні справи на митниці

Вадим Альперін народився 27 січня 1972 року в Одесі й став одним із найрезонансніших українських підприємців, чиє ім’я міцно пов’язане з історією Одеської митниці та великими корупційними скандалами. Від торгівлі алкоголем у дев’яностих до статусу фігуранта справ про створення злочинної організації та ухилення від сплати митних платежів — його шлях відображає складні реалії пострадянського бізнесу в приморському місті. За оцінками, його статки сягали мільярдів доларів, а діяльність торкнулася нерухомості, виробництва алкоголю та навіть міжнародного судноплавства.

Сьогодні Вадим Альперін — громадянин Ізраїлю, позбавлений українського громадянства у 2021 році, і перебуває під санкціями РНБО. Його справи у Вищому антикорупційному суді продовжують розглядатися станом на 2026 рік, а сам бізнесмен фігурує в новинах як «хрещений батько контрабанди». Ця історія поєднує деталі одеського характеру, схеми оптимізації платежів і тривалий конфлікт із правоохоронцями.

Ранні роки: від комунальної квартири до перших бізнес-ідей

Вадим Альперін зростав у типовому для радянської Одеси середовищі. Спочатку він жив у комунальній квартирі на вулицях Пироговській та Добровольського, а пізніше родина переїхала до селища Котовське під Одесою. Дитинство проходило серед портових історій, де контрабанда та торгівля були частиною місцевого фольклору. У відкритих джерелах немає даних про вищу освіту — бізнесмен почав самостійний шлях одразу після школи.

Дев’яності роки стали для нього трампліном. Тоді, коли країна переживала економічний хаос, Вадим Альперін занурився в торгівлю алкогольними напоями. Це був час, коли Одеса перетворювалася на хаб для імпорту та перепродажу товарів. Він швидко зрозумів, як працює ланцюг постачання, і почав будувати перші зв’язки. Саме в цей період сформувалася його репутація людини, яка вміє знаходити лазівки в законодавстві й оптимізувати витрати.

Пізніше, на початку 2000-х, Альперін ненадовго переїхав до Ізраїлю, але повернувся в Україну, де продовжив розвивати справи. Цей період став фундаментом для майбутньої імперії — від алкоголю до промислових активів.

Бізнес-імперія: від винзаводу до нерухомості та судноплавства

Основою бізнесу Вадима Альперіна став Котовський винозавод, який він орендував і керував разом із дружиною Тетяною Марківною (Дрєєрман). У 2011 році Фонд державного майна намагався розірвати договір оренди, але Альперін виграв суд і продовжив діяльність. У 2016 році угоду переуклали на нових умовах — оренда зросла до 25% від ставки для виноробної галузі. Пізніше права на завод передали панамській офшорній компанії «Тандерфілд Корп».

Разом із партнером Олександром Ойберманом бізнесмен викупляв заводи, що балансували на межі банкрутства, і запускав на них виробництво алкоголю. Це дозволило масштабувати операції. Крім того, Альперін створив приватний пенсійний фонд, який залучав кошти від приватних осіб і держави. Частину цих ресурсів спрямували на придбання вантажного судна «Фаїна».

Нерухомість теж стала важливим напрямком. У портфелі — торговельні центри, склади та офісні приміщення в Одесі. Бізнесмен активно працював із активами, які приносили стабільний дохід навіть у складні часи. Його підхід полягав у комбінації промислового виробництва, логістики та оптимізації податків — класична модель для одеського підприємця того періоду.

Судно «Фаїна»: піратський напад, що привернув увагу світу

Однією з найяскравіших сторінок у біографії Вадима Альперіна стала історія сухогруза «Фаїна». Судно придбали за кошти приватного пенсійного фонду. У 2008 році сомалійські пірати захопили його біля берегів Сомалі. На борту перебували українські моряки, а також військова техніка — танки та реактивні установки залпового вогню, призначені для Кенії.

Пірати вимагали викуп. Після тривалих переговорів його сплатили — близько 3,2 мільйона доларів. Судно звільнили, а інцидент став міжнародною сенсацією. Вадим Альперін опинився в центрі уваги ЗМІ не як звичайний бізнесмен, а як власник корабля, що перевозив зброю. Ця подія підкреслила ризики морської логістики та показала, наскільки глобальними можуть бути інтереси одеських підприємців.

Пізніше згадували й інший епізод із судном «Етель», де власники нібито не виконали зобов’язань перед лівійськими партнерами щодо партії автомобілів Hyundai. Такі історії додали Альперіну образу людини, яка діє в умовах високого ризику та складних міжнародних відносин.

Корупційні схеми на Одеській митниці: як це працювало

Найгучніші звинувачення проти Вадима Альперіна стосуються діяльності на Одеській митниці. За даними слідства, він нібито організував злочинну організацію, яка дозволяла імпортерам завозити товари з заниженою митною вартістю. Схема включала підроблені документи, інвойси та домовленості з посадовцями. У 2015 році на митниці виявили чотири контейнери з контрабандним вантажем, пов’язаним із бізнесменом. Два з них зникли, два не вдалося відкрити.

У серпні 2017 року на Київській митниці знайшли підроблені папери на вантажі Альперіна. Правоохоронці стверджували, що схема приносила мільйонні збитки бюджету. Президент Володимир Зеленський у 2019 році публічно назвав його одним із «хрещених батьків контрабанди». Такі заяви підкреслили масштаб проблеми для всієї країни.

Механізм був простим і водночас складним: заниження вартості товарів, фальшиві сертифікати та вплив на інспекторів. Це дозволило імпортерам економити на миті десятки мільйонів гривень. Для Одеси, де порт завжди був джерелом доходів і ризиків, така діяльність стала частиною місцевої економічної реальності.

Затримання, хабарі та судові баталії

У листопаді 2017 року детективи НАБУ затримали Вадима Альперіна під час спроби передати хабар у 800 тисяч доларів за закриття справи. Арешт майна сягнув майже 500 мільйонів гривень. Суд призначив заставу, яку бізнесмен швидко вніс, і вийшов на свободу.

У 2019 році ситуація загострилася. НАБУ затримало заступника голови Київської митниці Сергія Тупальського в рамках тієї самої справи. Сам Альперін зник, але добровільно з’явився в САП. Його заарештували з альтернативою застави в 70 мільйонів гривень. Після кількох днів у СІЗО він вийшов. Суд накладав електронний браслет, але пізніше зняв.

У лютому 2020 року проєкт «Слідство.Інфо» випустив фільм «Король контрабанди», де стверджувалося, що бізнесмен нібито скуповував суддів і прокурорів, погрожував кримінальними справами посадовцям. Справа тривала роками. Частина проваджень закрилася через строки розслідування (поправки Лозового). Однак у 2025–2026 роках Вищий антикорупційний суд почав розгляд по суті й відмовився закривати справу.

У березні 2025 року Європейський суд з прав людини підтвердив правомірність дій України щодо Альперіна. Це рішення стало важливим прецедентом.

Справи Вадима Альперіна стали символом боротьби з корупцією на митниці, де особисті інтереси часто перетиналися з державними.

Позбавлення громадянства, санкції та сучасний стан

У квітні 2021 року указом президента Вадима Альперіна позбавили українського громадянства. Він отримав ізраїльський паспорт і опинився під персональними санкціями РНБО. Санкції передбачали блокування активів, заборону торговельних операцій та участь у приватизації.

Незважаючи на це, бізнесмен продовжував впливати на події. У 2025 році ЗМІ повідомляли про «чорну кампанію» проти Одеської митниці, пов’язану з спробами вивезти велику партію сої. Альперін нібито намагався повернути вилучене обладнання, зокрема сигаретну лінію. Судові процеси у ВАКС тривають — у вересні 2025 року почався розгляд по суті, а в 2026 році суд відмовився закривати провадження.

Сьогодні Вадим Альперін живе за межами України, але його інтереси залишаються пов’язаними з Одесою. Нерухомість і логістика продовжують генерувати доходи, а юридичні баталії тривають. Це історія людини, яка змогла побудувати імперію в складний час і зіткнулася з системою, що намагається її обмежити.

Вадим Альперін залишається фігурою, навколо якої точаться дискусії про межі бізнесу, корупцію та реформи в Україні. Його історія продовжує розвиватися, а деталі нових епізодів з’являються в новинах щороку.

About the Author

Юлія Коробка

Administrator

Visit Website View All Posts