Види зброї ЗСУ: класифікація та сучасне застосування в обороні України

Збройні Сили України сьогодні поєднують радянську спадщину, масштабну західну допомогу та стрімке власне виробництво. Від класичної стрілецької зброї до високоточних ракет і роїв безпілотників — арсенал еволюціонував під тиском повномасштабної війни, що триває з 2022 року. Кожен вид озброєння виконує свою роль: піхота стримує атаки на передовій, артилерія ламає ворожі плани на глибині, а дрони перетворюють поле бою на прозоре і смертельно небезпечне для противника середовище.

У 2025 році вітчизняна оборонна промисловість збільшила випуск техніки в півтора раза, а Міністерство оборони допустило до експлуатації понад 1300 нових зразків, з яких більше 550 — безпілотні авіаційні комплекси. Це не просто цифри зростання. Це реальна трансформація, де старі АК-74 стоять поруч із сучасними CZ Bren і M4, а радянські «Гради» доповнюють американські HIMARS. Такий мікс дозволяє армії залишатися гнучкою, швидко адаптуватися та ефективно використовувати кожну одиницю техніки.

Сьогодні ЗСУ — це не просто армія з великою кількістю стволів. Це інтегрована система, де стрілецька зброя, протитанкові комплекси, артилерія, броня, ППО та дрони працюють єдиним механізмом. Розуміння цього механізму допомагає побачити, чому українська оборона витримує удари та контратакує з такою силою.

Стрілецька зброя ЗСУ: спадщина Калашникова та перехід на стандарти НАТО

Стрілецька зброя залишається основою будь-якої армії, і ЗСУ тут демонструють цікавий баланс. Досі масово використовують модернізовані АК-74М та АКС-74 — надійні, прості в обслуговуванні автомати під патрон 5,45×39 мм. Вони перевірені десятиліттями, невибагливі до бруду та морозу, а боєприпаси досі виробляють у великих обсягах. Однак з 2022 року в підрозділи масово надходять зразки під натовський калібр 5,56×45 мм: CZ Bren 2, M4 та C8, HK416, SCAR-L, G36, Beretta ARX-160 та польські Grot.

Перехід на 5,56 мм дає кілька практичних переваг. Легша віддача дозволяє точніше вести вогонь чергами, краща ергономіка та можливість встановлювати сучасну оптику, тепловізори та прилади нічного бачення без переробок. Солдати, які пройшли перенавчання, відзначають, що західні автомати дають відчуття більшої контролю та швидкості прицілювання. Водночас логістика ускладнюється — потрібно тримати два типи боєприпасів, а ремонтні бригади освоюють нові стандарти.

Пістолети представлені як радянськими ПМ та Форт-12, так і сучасними Glock 17/19, HK VP9, Beretta M9 та турецькими SAR 9. У спецпідрозділах з’явився навіть український пістолет-кулемет Форт-230, прийнятий на озброєння у 2025 році. Кулемети — це класичні ПКМ та новітні M249 Minimi, M240, які забезпечують щільний вогонь на дистанціях до 800–1000 метрів.

Снайперські гвинтівки — окремий світ. Тут і легендарні СВД, і українські UAR-10, Fort-301, Snipex T-Rex та Alligator під 14,5 мм, а також західні Barrett MRAD, LRT-3 та німецькі CR 308. Далекобійні зразки дозволяють вражати цілі на 1500–2000 метрів і більше, що критично важливо в умовах позиційної війни.

Гранатомети та міномети доповнюють картину. Ручні РПГ-7 та РПГ-26 досі в строю, але їх доповнили автоматичні гранатомети та західні 40-мм системи. Міномети калібру 82 та 120 мм — основа вогневої підтримки піхоти на ближніх дистанціях. Вони мобільні, дешеві в експлуатації та здатні швидко накривати цілі в окопах і лісосмугах.

Протитанкові ракетні комплекси та гранатомети ЗСУ

Протитанкові засоби стали однією з найяскравіших історій війни. У перші місяці 2022 року саме Javelin та NLAW зупинили танкові колони на підступах до Києва та інших міст. Американський Javelin працює за принципом «вистрілив-забув» з можливістю атаки зверху — найвразливішої частини танка. Українські бійці швидко опанували ці комплекси, і результати перевершили всі очікування.

Паралельно активно застосовують український ПТРК «Стугна-П» — систему з дальністю до 5–5,5 км, яка також може працювати в напівавтоматичному режимі. Вона дешевша за західні аналоги, добре пристосована до місцевих умов і навіть використовувалася проти морських цілей. «Корсар» та інші легкі комплекси доповнюють арсенал для ближнього бою.

Гранатомети РПГ-7 з різними боєприпасами (кумулятивними, термобаричними, осколковими) залишаються масовими через простоту та універсальність. Їх поєднують із сучасними тепловізійними прицілами, що значно підвищує ефективність уночі та в умовах поганої видимості.

Сьогодні протитанкові засоби працюють у тандемі з дронами-розвідниками та FPV-камікадзе. Оператор дрона знаходить ціль, наводить артилерійський вогонь або передає координати ПТРК — і комбінований удар стає майже невідворотним. Така інтеграція перетворила окремі протитанкові засоби на частину єдиної системи ураження.

Артилерія та реактивні системи залпового вогню ЗСУ

Артилерія — це «бог війни» в класичному розумінні, і ЗСУ мають потужний та різноманітний парк. Радянська спадщина включає самохідні 2С1 «Гвоздика», 2С3 «Акація», 2С5 «Гіацинт-С», 2С19 «Мста-С» та важкі 2С7 «Піон». Буксирувані Д-20, Д-30 та 2А65 «Мста-Б» досі активно використовують. Вони надійні, мають великі боєкомплекти та добре знайомі особовому складу.

Західні системи кардинально змінили можливості. Легка буксирувана M777 (США) вражає точністю та дальністю до 30+ км зі звичайними снарядами і значно більше з керованими Excalibur. Французькі CAESAR на колісному шасі мобільні та швидко розгортаються. Німецькі PzH 2000 — важкі, з високим темпом стрільби та автоматизацією. Польські AHS Krab та словацькі Zuzana-2 доповнюють картину. Українська 2С22 «Богдана» — 155-мм самохідна гаубиця на колісному шасі — вже випускається серійно і показує відмінні результати в бойових умовах.

Реактивні системи залпового вогню представлені як класичними БМ-21 «Град», «Ураган» та «Смерч», так і модернізованими українськими «Буревій» та «Вільха». Особливе місце посідають американські M142 HIMARS та M270 — високоточні, з ракетами GMLRS (до 70–80 км) та далекобійними ATACMS. Саме HIMARS стали інструментом для ударів по складах боєприпасів, командних пунктах та логістичних вузлах у глибокому тилу противника.

Дані узагальнені з відкритих джерел та звітів Міністерства оборони України за 2025–2026 роки.

Артилерія сьогодні працює в тісній зв’язці з дронами-коригувальниками та системами радіоелектронної боротьби. Це дозволяє вести високоточний вогонь навіть за умов активного протидії противника.

Бронетехніка ЗСУ: танки та бойові машини

Танковий парк ЗСУ досі значною мірою спирається на модернізовані Т-64 — «Булат» та інші варіанти. Ці машини добре пристосовані до українських умов, мають потужне 125-мм знаряддя та динамічний захист. Т-72 та Т-80 також присутні, хоча в меншій кількості. Західні поставки додали Leopard 1 та Leopard 2 (різних модифікацій), британські Challenger 2 та американські M1 Abrams. Деякі з них отримали додаткові комплекти динамічного захисту та активні системи захисту типу Trophy.

Західні танки дають перевагу в оптиці, системах управління вогнем та комфорті екіпажу. Проте вони важчі, вимагають специфічного обслуговування та чутливіші до логістичних ланцюгів. В умовах масового застосування дронів та протитанкових ракет будь-який танк потребує надійного прикриття з повітря та землі. Саме тому танкові підрозділи діють у тісній координації з ППО, РЕБ та піхотою.

Бойові машини піхоти та бронетранспортери — це суміш радянських БМП-1/2, БТР-70/80 та західних зразків (Marder, Bradley, Stryker та інші). Вони забезпечують мобільність піхоти та вогневу підтримку на полі бою.

Системи протиповітряної оборони ЗСУ

Багатошарова система ППО ЗСУ стала одним із найефективніших інструментів захисту цивільного населення та критичної інфраструктури. Вона поєднує радянські С-300, «Бук», «Тор» та переносні «Ігла»/«Стріла» з сучасними західними комплексами.

Patriot (США) забезпечує дальнє перехоплення балістичних і крилатих ракет. NASAMS (Норвегія/США) та IRIS-T SLM (Німеччина) закривають середній та ближній радіуси з високою ефективністю проти дронів і крилатих ракет. У 2025 році створено додаткові ешелони перехоплення «шахедів» та інших БПЛА. F-16, які вже несуть бойове чергування, інтегрують ракети IRIS-T для повітряного бою та посилення наземної ППО.

Шарувата оборона працює так: далекі комплекси збивають загрози на підльоті, середні та ближні добивають те, що прорвалося, а MANPADS та зенітні кулемети захищають конкретні об’єкти. Така система вимагає постійної координації, сучасних радарів та швидкого обміну даними — саме над цим активно працюють українські фахівці.

Авіація та безпілотні системи ЗСУ

Повітряні сили ЗСУ включають модернізовані Су-27 та МіГ-29, штурмовики Су-24 та вертольоти Мі-8/24. З 2024–2025 років на озброєння надійшли американські F-16 — багатоцільові винищувачі, які несуть як ракети «повітря-повітря», так і високоточні засоби ураження наземних цілей. Інтеграція німецьких ракет IRIS-T розширює їхні можливості в ближньому повітряному бою.

Але справжньою революцією стали безпілотні системи. Bayraktar TB2 відіграв ключову роль на початку війни, забезпечуючи розвідку та удари. Сьогодні домінують FPV-дрони — дешеві, масові, керовані операторами в реальному часі. Вони знищують танки, артилерію, склади та живу силу на передовій. Довгострокові розвідувально-ударні дрони та «Баба Яга» (важкі дрони з бомбами) доповнюють арсенал.

У 2025 році Україна виробила близько 4 мільйонів FPV-дронів, а потужності на 2026 рік дозволяють сягнути 8 мільйонів. Близько 96 % дронів, що застосовуються на фронті, — вітчизняного виробництва. Це не просто статистика. Це нова філософія війни, де маса та швидкість виробництва перемагають традиційні дорогі системи.

Цікаві факти про озброєння ЗСУ

Сучасні тенденції та майбутнє озброєння ЗСУ

2025 рік став переломним для вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Перехід на корпусну структуру, цифровація управління, створення окремих безпілотних сил ППО — усе це змінює обличчя армії. Виробництво боєприпасів, дронів та техніки зростає, а частка вітчизняних зразків у загальному обсязі закупівель перевищує 75–80 %.

Українські інженери активно працюють над далекобійними ракетами, новими зразками РЕБ, наземними роботизованими комплексами та інтеграцією штучного інтелекту в системи наведення. Досвід війни показує: перевагу дає не кількість стволів, а швидкість прийняття рішень, точність ураження та здатність швидко відновлювати втрати.

Солдати на передовій сьогодні тримають у руках як перевірені десятиріччями автомати, так і новітні дрони з тепловізорами. Артилеристи поєднують радянські гаубиці з американськими системами наведення. Пілоти F-16 літають поруч із модернізованими Су-27. Цей унікальний мікс — результат неймовірної стійкості українського народу та здатності швидко вчитися й адаптуватися.

Озброєння ЗСУ продовжує еволюціонувати щодня. Кожна нова партія техніки, кожен допущений до експлуатації зразок і кожна вдосконалена тактика роблять оборону міцнішою. І саме в цій постійній трансформації — запорука майбутніх перемог.

About the Author

Юлія Коробка

Administrator

Visit Website View All Posts