Актуальна кількість літаків у Військово-повітряних силах України формує складну картину: поєднання радянської спадщини, яка пройшла через важкі випробування війни, та західної допомоги, що поступово змінює обличчя українського неба. За оцінками відкритих джерел, загальна кількість активних повітряних суден коливається в межах 200–300 одиниць, з яких бойових літаків — приблизно 130–150. Ці цифри не статичні — вони відображають постійний баланс між втратами, відновленням техніки та новими надходженнями від партнерів.
Сьогодні ВПС України — це не просто перелік машин, а жива система, де старі МіГи та Су досі виконують бойові завдання поруч із сучасними F-16 та Mirage 2000. Така суміш створює унікальні тактичні можливості, але й ставить серйозні виклики перед логістикою, навчанням пілотів і технічним обслуговуванням. Ключова теза: попри значні втрати з 2022 року, флот демонструє стійкість і поступову модернізацію, що дозволяє ефективніше захищати критичну інфраструктуру та підтримувати наземні операції.
У довгостроковій перспективі Україна прагне до збалансованого парку з 250 сучасних винищувачів західного зразка. Це не просто цифра — це стратегічна мета, яка включає F-16, Mirage, а в майбутньому — Gripen та Rafale. Такий перехід впливає не лише на кількісні показники, а й на якість повітряної оборони, сумісність з НАТО та здатність діяти в умовах інтенсивного протидії.
Історичний шлях: від спадщини до випробувань
Після проголошення незалежності у 1991 році Україна успадкувала значну частину радянської авіаційної потужності, розміщеної на її території. Багато літаків базувалися на аеродромах у Прилуках, Миргороді, Василькові та інших містах. Економічні труднощі 1990-х і 2000-х років призвели до швидкого скорочення флоту: техніка старіла, бракувало запчастин і коштів на ремонт. До 2014 року боєздатних машин залишилося близько 140–150.
Війна на Донбасі з 2014 року та повномасштабне вторгнення 2022-го стали жорстким випробуванням. Відкриті джерела фіксують десятки втрачених бойових літаків різних типів. Пілоти демонстрували неймовірну мужність, виконуючи завдання в умовах переваги противника в повітрі та на землі. Паралельно тривало відновлення техніки зі складів та модернізація наявних платформ — наприклад, адаптація Су-24 до застосування крилатих ракет Storm Shadow/SCALP.
Цей період показав: кількість літаків ВПС України — це не лише цифри в таблицях, а результат щоденної боротьби за небо. Багато екіпажів переходили на нові ролі, а інженери знаходили креативні рішення для продовження ресурсу радянських машин.
Поточна кількість літаків ВПС України: детальна розбивка
Станом на середину 2026 року точні дані залишаються закритими з міркувань безпеки, однак узагальнені оцінки з відкритих джерел дають таку картину бойового ядра:
| Тип літака | Приблизна кількість | Основна роль | Примітки |
|---|---|---|---|
| F-16A/AM/BM | близько 39–40 | Багатозадачний винищувач | Поставки з Нідерландів, Данії, Норвегії; інтеграція західної зброї |
| МіГ-29 (різні модифікації) | близько 40–45 | Багатозадачний винищувач | Частина — навчально-бойові; модернізовані до MU1/MU2 |
| Су-27 (S1M/P1M/UB) | близько 20–25 | Винищувач ППО / багатозадачний | Деякі відновлені зі зберігання |
| Mirage 2000-5F | близько 5–6 | Багатозадачний винищувач | Поставки з Франції з лютого 2025; один втрачений |
| Су-25 (M1/M1K/UB) | близько 15–20 | Штурмовик, підтримка військ | 4 — навчально-бойові; активно використовуються на передовій |
| Су-24 (M/MR) | близько 10–15 | Фронтовий бомбардувальник / розвідник | Адаптовані під Storm Shadow/SCALP |
Дані узагальнені з відкритих джерел (WDMMA, аналітичні матеріали). Точні цифри коригуються залежно від втрат та ремонтів.
Загальна кількість літаків ВПС України, включаючи транспортні (Ан-24/26), навчальні (L-39) та спеціальні, сягає орієнтовно 250–260 активних одиниць за деякими оцінками. Гелікоптери (переважно Мі-8/17) розглядаються окремо і налічують кілька десятків.
Кожен F-16 у складі ВПС України — це не просто новий винищувач, а платформа, яка вже демонструє здатність перехоплювати крилаті ракети та дрони на значних відстанях, інтегруючись у єдину систему ППО.
Західна допомога та технологічний стрибок
Поставки F-16 почалися влітку 2024 року. Перші машини з Данії та Нідерландів швидко стали на бойове чергування. Пілоти проходили інтенсивну підготовку в США та Європі — це не просто освоєння нової кабіни, а зміна філософії польотів: від радянської доктрини масованого застосування до гнучкої тактики НАТО з акцентом на мережецентричність та точність.
Mirage 2000-5F доповнили F-16 у ролі перехоплювачів. Французькі машини з ракетами MICA та SCALP-EG додають гнучкості. Навчання французьких інструкторів завершилося наприкінці 2024-го, і вже навесні 2025 року Mirage виконували бойові вильоти.
Ці надходження частково компенсували втрати радянської техніки. Важливо розуміти: західні літаки вимагають іншої інфраструктури — сумісних злітно-посадкових смуг, систем зв’язку Link 16, сучасних засобів обслуговування. Україна адаптувалася швидко, хоча процес триває.
Виклики воєнного часу та стійкість системи
Війна виснажує будь-який флот. Відкриті джерела повідомляють про десятки списаних МіГ-29, Су-27 та Су-25. Проте багато машин вдалося відновити завдяки зусиллям українських авіаремонтних підприємств та допомоги партнерів. Пілоти та техніки працюють у режимі 24/7, часто під загрозою ударів по аеродромах.
Одним із головних викликів залишається логістика запчастин для радянських типів. Водночас F-16 та Mirage відкривають доступ до ширшого ринку комплектуючих та боєприпасів. Це довгострокова перевага, яка вже впливає на боєздатність.
Трансформація ВПС України — це приклад того, як країна під час найжорстокішої війни одночасно веде бій і перебудовує свою авіацію на сучасних стандартах.
Майбутні перспективи: Gripen, Rafale та мета 250 винищувачів
Україна підписала листи про наміри зі Швецією (до 150 Gripen, перші старіші C/D очікуються вже у 2026–2027 роках) та Францією (до 100 Rafale протягом десяти років). Довгострокова мета — близько 250 сучасних бойових літаків західного виробництва.
Gripen приваблює низькою вартістю експлуатації та здатністю діяти з коротких та підготовлених смуг — ідеально для України з її географією та загрозами. Rafale — це високотехнологічна платформа з потужним радаром та широким спектром озброєння. Разом з наявними F-16 вони створять багатошарову систему, здатну ефективніше протистояти російській авіації та ракетним ударам.
Процес не буде швидким — виробництво винищувачів займає роки, а інтеграція нових типів потребує часу. Проте вже сьогодні видно вектор: від змішаної радянсько-західної моделі до повністю сумісного з НАТО парку.
Цікаві факти про ВПС України
- Факт 1: Деякі Су-24 ВПС України модернізували під західні крилаті ракети, використовуючи деталі від Tornado — це приклад інженерної винахідливості в умовах обмежених ресурсів.
- Факт 2: F-16 у складі українських сил вже виконують завдання з перехоплення повітряних цілей на відстанях, які раніше були недосяжними для багатьох радянських винищувачів завдяки сучасним ракетам та системам наведення.
- Факт 3: Пілоти ВПС проходять підготовку не лише в Україні, а й у США, Франції, Великій Британії та інших країнах — це створює нове покоління авіаторів зі змішаною тактичною культурою.
- Факт 4: Загальна кількість активних літаків ВПС України (включаючи транспортні та навчальні) за різними оцінками перевищує 250 одиниць, що робить український флот одним із найбільших у Європі серед країн, які не входять до НАТО.
- Факт 5: Gripen, які планують поставити Україні, відомі своєю здатністю до «дисперсних операцій» — зліт з автомобільних доріг та коротких смуг, що критично важливо в умовах можливих ударів по аеродромах.
- Факт 6: Багато МіГ-29 та Су-27, які досі літають, пройшли модернізацію ще до 2014 року (програми MU1/MU2), що дозволило інтегрувати сучасні українські та західні засоби ураження.
Ці факти ілюструють не лише цифри, а й людський та технічний вимір. Кожен літак — це результат тисяч годин роботи техніків, дипломатичних зусиль і мужності екіпажів.
Ситуація з кількістю літаків ВПС України продовжує змінюватися щомісяця. Нові партії техніки, відновлення пошкоджених машин та поступове надходження Gripen і Rafale формуватимуть нову реальність українського неба. Для просунутих читачів важливо розуміти: сучасна авіаційна міць вимірюється не тільки кількістю бортів, а й якістю інтеграції, рівнем підготовки персоналу та здатністю діяти в єдиній системі оборони. Україна демонструє саме таку динаміку — поступову, але впевнену трансформацію свого повітряного флоту.
About the Author
