У 2026 році Оксана Марченко живе в Москві разом із родиною, повністю присвятивши себе авторському документальному проєкту «Паломниця». Колишня яскрава телеведуча, яка колись збирала мільйонні аудиторії на українських каналах, сьогодні знімає медитативні фільми про православні святині Росії, розмови зі священниками та силу віри в найскладніші часи. Її шлях після подій 2022 року став глибокою внутрішньою трансформацією — від гучних студій та гламурних образів до тихих монастирських стін і скромного вбрання, де головним акцентом стала не зовнішня привабливість, а внутрішній світ.
Родина залишається поруч: Віктор Медведчук після обміну у вересні 2022 року постійно проживає в російській столиці, донька Дар’я отримала російський паспорт у 2025 році, зберігаючи українське громадянство. Син Богдан, громадянин Росії з 2022 року, розвиває бізнес на тимчасово окупованій території Донеччини. Незважаючи на арешти активів в Україні та санкції, Оксана Марченко не зникає з публічного простору — її YouTube-канал налічує понад 131 тисячу підписників, а нові серії «Паломниці» виходять на російському телеканалі «Спас».
Проєкт «Паломниця» став для неї не просто роботою, а справжнім покликанням. Кожна серія — це окрема подорож до святинь, де вона досліджує теми покаяння, прощення, милосердя, любові та сімейних цінностей через історії реальних людей і священників. У 2025–2026 роках вийшли нові епізоди, зокрема про Ксенію Петербурзьку — ту саму, до якої Марченко їздила молитися у 2022 році за звільнення чоловіка, а також про Троїцький монастир, Валаам та Муромських святих.
Шлях від Чабанів до українського телебачення
Оксана Михайлівна Марченко народилася 28 квітня 1973 року в селі Чабани Фастівського району Київської області. Дитинство минало у звичайній родині: батько працював медтехніком, мати — домогосподаркою. Ще школяркою вона мріяла стати хірургом і навіть вступила до медичного училища, але через народження молодшого брата змушена була допомагати вдома. Закінчила історичний факультет Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова з відзнакою.
У 1992 році дев’ятнадцятирічна Оксана перемогла в конкурсі непрофесійних телеведучих. Це стало точкою відліку кар’єри. Спочатку вона вела програми на каналах «ЮТАР» та «УТ-1» — «Стримані вівторки» та «Доброго ранку, Україно!». Вже тоді проявився її стиль: щира, жива манера спілкування, вміння слухати співрозмовника. У 2000 році вона заснувала власну телевізійну компанію «Омега-ТВ».
Зірка екрану: найяскравіші проєкти
Пік популярності припав на 2009–2016 роки. Марченко вела «Україна має талант» на СТБ, де відкрила для країни безліч талантів — від співочих дітей до незвичайних акторів. Паралельно з 2010 року вона стала обличчям «Х-фактор» на тому ж каналі. Її шоу «Шоу Оксани Марченко» на ТЕТ зосереджувалося на соціальних історіях і благодійності. За ці проєкти вона двічі отримала премію «Телетріумф» та «Телезірка».
| Рік | Проєкт | Канал | Особливість |
|---|---|---|---|
| 2009–2014 | «Україна має талант» | СТБ | Масштабне талант-шоу, мільйонні перегляди |
| 2010–2016 | «Х-фактор» | СТБ | Музичний конкурс, емоційні історії учасників |
| 2007–2010-ті | «Шоу Оксани Марченко» | ТЕТ | Соціальна тематика та благодійність |
Кожне її шоу відрізнялося не просто форматом, а справжньою людяністю — вона вміла розкривати історії людей так, що мільйони переживали разом із героями.
Родина та доленосна зустріч з Віктором Медведчуком
Перший шлюб Оксани — з Юрієм Коржем, сином політика Віталія Коржа. У 1997 році народився син Богдан. У 1999–2000 роках на зйомках програми вона познайомилася з Віктором Медведчуком. У 2003 році вони повінчалися в Фороській церкві Української православної церкви Московського патріархату. Через рік народилася донька Дар’я — хрещенниця Володимира Путіна та Світлани Медведєвої.
Родина завжди підкреслювала важливість традиційних цінностей. Саме це пізніше стане центральною темою її духовного проєкту. Сьогодні, у 2026 році, сім’я живе разом у Москві. Донька Дар’я активно цікавиться бізнесом, син Богдан розвиває власні проєкти, а Оксана зосереджена на творчості та вірі.
2022 рік: виїзд з України та новий етап
18 лютого 2022 року, за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення, Оксана Марченко залишила Україну. Віктор Медведчук був затриманий у квітні 2022 року. У той період вона неодноразово їздила до Санкт-Петербурга. Пізніше, у своєму проєкті, вона вперше публічно розповіла, що їздила молитися до святої Ксенії Петербурзької — не до політиків, а саме до святої, яку вважає своєю заступницею.
У 2022–2023 роках проти неї відкрили кримінальне провадження за підозрою у фінансуванні дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу. Активи на суму понад 5,6 млрд грн були арештовані. У 2026 році Господарський суд Києва повернув державі 24 гектари лісу в Обухівському районі, які перебували в користуванні Марченко. Вона перебуває в розшуку, має санкції від України та інших країн.
Оксана Марченко зараз: Москва, віра та «Паломниця»
Сьогодні основне місце проживання родини — Москва та елітні райони Підмосков’я. Оксана повністю відійшла від колишнього гламурного способу життя. Вона не дає інтерв’ю українським ЗМІ, не коментує політику. Натомість зосередилася на зйомках документального циклу «Паломниця».
Кожна серія — це авторське кіно в медитативному стилі. Повільні кадри старовинних храмів, щирі розмови зі священниками Російської православної церкви, історії людей, для яких віра стала опорою в найважчі моменти. Теми — покаяння, прощення, милосердя, любов, міцна сім’я. У 2025–2026 роках вийшли нові епізоди про Ксенію Петербурзьку, Валаам, Муромських святих та сімейні цінності. Проєкт транслюється на телеканалі «Спас» та на її YouTube-каналі.
Метаморфоза образу: від софітів до хустки
Зовнішність Оксани Марченко у 2026 році разюче відрізняється від того, якою її пам’ятали мільйони глядачів. Замість розкішних вечірніх суконь, яскравого макіяжу та укладок — скромні довгі сукні до щиколоток, хустка на голові, мінімальний макіяж. На обличчі видно природні зморшки. Вона сама жартує, що справжня краса — всередині.
Ця зміна стала логічним продовженням внутрішнього шляху. Жінка, яка десятиліттями була в центрі уваги, обрала тишу монастирів і світло свічок. Українські видання часто показують її нові кадри з проєкту, акцентуючи увагу саме на цій трансформації. Для самої Марченко це не втрата, а набуття — нового сенсу, нової гармонії.
Юридичні реалії та продовження життя
Попри всі юридичні процеси в Україні, Оксана Марченко продовжує жити і творити. Активи, пов’язані з нею та родиною, залишаються під арештом або переходять у державну власність. Водночас вона не припиняє зйомок і не ховається від публічності у форматі, який обрала — духовному.
Родина тримається разом. Донька Дар’я у 2025 році отримала російський паспорт (під прізвищем матері в російських документах), син Богдан розвиває бізнес. Онуки ростуть. Для Оксани пріоритетом стали не статус і капітали, а віра, сім’я та можливість ділитися історіями про те, як духовність допомагає людині вистояти.
Цікаві факти про Оксану Марченко
- У 2022 році вона їздила до Санкт-Петербурга молитися саме до святої Ксенії Петербурзької за звільнення чоловіка — і пізніше присвятила їй одну з серій «Паломниці».
- Її YouTube-канал «Оксана Марченко» має понад 131 тисячу підписників, а кожна нова серія проєкту «Паломниця» стабільно набирає десятки тисяч переглядів.
- У проєкті вона часто повторює думку, що справжня краса і сила — не в зовнішності чи статусі, а у внутрішньому світі та вірі.
- Донька Дар’я у 2025 році закінчила навчання та отримала російський паспорт, але зберігає українське громадянство; у російських документах вказане прізвище матері — Марченко.
- Оксана мріяла стати хірургом і навіть читала «Серце хірурга» Федора Углова — книга залишила глибокий слід у її світогляді.
Сьогодні Оксана Марченко — це не просто колишня телезірка. Це жінка, яка обрала власний шлях через віру, родину та тиху, але наповнену сенсом творчість. Її історія у 2026 році — приклад того, як життя може радикально змінити напрямок, а людина — знайти нову гармонію навіть після найскладніших випробувань.
Її проєкт «Паломниця» продовжує розвиватися. Нові серії, нові святині, нові розмови про те, що дійсно важливо. І саме в цьому — її нинішня реальність.
About the Author
