Василь Малюк уособлює нову генерацію українських розвідників і безпековців, яка поєднала жорстку дисципліну радянської школи з креативністю, народженою в умовах повномасштабної війни. За три з половиною роки на чолі Служби безпеки України він перетворив відомство з структури, що переважно реагувала на загрози, на силу, здатну завдавати превентивних і болючих ударів у самому серці ворога. Його історія — це не лише кар’єрна драбина, а й відображення того, як одна людина з чітким внутрішнім компасом може вплинути на хід конфлікту, де технології та сміливість важать більше за кількість танків.
Шлях Малюка від регіонального оперативника до генерал-лейтенанта і Героя України демонструє, що справжня сила спецслужби криється не в гучних заявах, а в ретельній підготовці, довірі до підлеглих і готовності ризикувати там, де ворог вважає себе в безпеці. Операції, проведені під його керівництвом, стали символом асиметричної відповіді України: коли менша сторона використовує винахідливість, щоб знівелювати перевагу супротивника в авіації, флоті та логістиці. Навіть після формальної відставки з посади голови СБУ в січні 2026 року він залишився в системі, зосередившись на напрямку, який сам і розвинув до рівня світового стандарту.
Сьогодні ім’я «Малюк СБУ» асоціюється не лише з конкретною людиною, а й з цілою філософією: спецслужба може і повинна діяти на випередження, перетворюючи слабкості на зброю, а звичайні технології — на стратегічну перевагу. Його приклад показує, як особиста відданість справі та командна робота здатні змінювати баланс сил навіть у найскладніших умовах.
Ранні роки та мрія, що стала справою життя
Народився Василь Васильович Малюк 28 лютого 1983 року в Коростишеві Житомирської області. Звичайне українське місто, де майбутній генерал ще підлітком вирішив, що його життя буде пов’язане зі службою в органах безпеки. Вже з дев’ятого класу він серйозно готувався: займався спортом, вивчав юриспруденцію, тренував тіло і розум. Це не була випадкова мрія — це було свідоме рішення, яке з роками лише міцнішало.
У 2001 році він розпочав службу в органах державної безпеки. Через чотири роки закінчив Національну академію СБУ за спеціальністю «Правознавство». Паралельно здобув ступінь кандидата юридичних наук — знання права стало фундаментом для подальшої роботи з корупцією та організованою злочинністю. У регіональних управліннях СБУ він пройшов шлях від оперуповноваженого до керівника підрозділів, які займалися саме цими напрямками. Такий досвід дав йому розуміння, як працюють злочинні мережі зсередини, і як їх можна нищити не лише силою, а й точними юридичними та оперативними діями.
Учасник бойових дій з 2014 року. Війна на сході стала для нього першою серйозною перевіркою. Нагороди за участь в антитерористичній операції стали першими офіційними визнаннями його внеску. Тоді ж сформувалося переконання: спецслужба не може бути лише внутрішньою структурою — вона має працювати на випередження загроз, які приходять ззовні.
Шлях до вершин СБУ: випробування 2020–2022 років
Кар’єрний злет прискорився напередодні повномасштабного вторгнення. У січні 2020 року Малюк став першим заступником начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ. Уже в березні того ж року — першим заступником голови СБУ з тими самими функціями. Це була позиція, де потрібно було поєднувати оперативну роботу з політичними реаліями.
У лютому 2022 року, буквально за дні до вторгнення, його призначили заступником міністра внутрішніх справ. А 28 лютого — заступником голови СБУ. 3 березня указом Президента він став першим заступником голови СБУ. У найкритичніші тижні оборони столиці Малюк опинився в епіцентрі подій.
| Рік | Посада / Подія | Ключовий вплив |
|---|---|---|
| 2022 (лютий–березень) | Заступник міністра внутрішніх справ, потім перший заступник голови СБУ | Безпосередня участь в організації оборони Києва та Гостомеля |
| 2022 (липень) | Тимчасовий виконувач обов’язків голови СБУ | Стабілізація роботи служби після відставки попереднього керівника |
| 2023 (лютий) | Голова СБУ (затверджений Верховною Радою) | Повна відповідальність за стратегічний напрямок спецслужби у війні |
| 2024 (січень) | Присвоєння звання генерал-лейтенанта | Визнання заслуг у розбудові асиметричних можливостей СБУ |
| 2025 (травень) | Нагородження званням Герой України | Найвища державна відзнака за операції, що вплинули на хід війни |
Ці призначення не були формальністю. Кожен крок вимагав швидких рішень у хаосі перших місяців вторгнення, коли ворог намагався захопити аеродром у Гостомелі та прорватися до Києва. Малюк особисто виїжджав на напрямки, організовував мінування підступів, вогневі засідки, навчання нацгвардійців і координацію з іншими підрозділами. Київ тоді розділили на сектори оборони — і СБУ відігравала в цьому ключову роль.
Морські дрони Sea Baby: «малюк», що змусив тремтіти Чорне море
Однією з найяскравіших сторінок діяльності Малюка стало створення та застосування морських безпілотних апаратів Sea Baby. Назва — «Морський малюк» — з’явилася не випадково. Саме так охрестили дрони співробітники СБУ на честь свого керівника. Маленькі за розміром, але смертоносні за ефективністю, ці платформи стали символом української винахідливості.
Розробка велася СБУ самостійно, без залучення приватних компаній на початковому етапі. Дрони отримали дальність понад 1000 км, швидкість до 90 км/год і можливість нести бойову частину вагою до 850 кг. Пізніше з’явилися версії з термобаричними боєприпасами та навіть системами залпового вогню «Град» для обстрілу берегових цілей.
Sea Baby брали участь в атаках на Кримський міст у 2023 році, завдавали ударів по кораблях Чорноморського флоту Росії та демонстрували, що українські сили можуть діяти далеко за межами своїх територіальних вод. Російський флот змушений був ховатися в портах, змінювати маршрути і витрачати ресурси на захист. Те, що починалося як відповідь на морську блокаду, перетворилося на постійний головний біль для ворога.
Операція «Павутина»: павутина, що опутала російську стратегічну авіацію
1 червня 2025 року СБУ провела одну з наймасштабніших спецоперацій у сучасній історії — «Павутина». Підготовка тривала півтора року під особистим контролем Президента Володимира Зеленського та безпосереднім керівництвом Василя Малюка.
Суть полягала в контрабандному переміщенні FPV-дронів на територію Росії. Дрони ховали в дерев’яних «мисливських будиночках» на вантажівках, використовуючи корупцію в російських митних органах. Агенти — етнічні українці з логістичним бізнесом — діяли під прикриттям. Управління здійснювалося з Києва через російські стільникові мережі.
Удар завдали по п’яти аеродромах: «Оленья» на Кольському півострові, «Біла» в Іркутській області (перша українська атака в Сибіру), «Дягілєво», «Іваново» та «Українка». За заявами СБУ, уражено 41 літак стратегічної авіації — Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та літаки дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Орієнтовні збитки Росії сягнули 7 мільярдів доларів — це близько третини носіїв крилатих ракет, якими Росія тероризувала українські міста.
Операція показала: Україна може діставати ворога там, де він почувається в цілковитій безпеці. Логістика, агентурна робота, технічна винахідливість і точність — усе це поєдналося в одну потужну «павутину». Малюк пізніше назвав її вершиною айсберга можливостей СБУ.
Відставка та продовження боротьби
6 січня 2026 року Василь Малюк оголосив про намір залишити посаду голови СБУ. 13 січня Верховна Рада підтримала його відставку. Він чітко заявив: залишається в системі Служби, щоб зосередитися на асиметричних спецопераціях світового рівня.
У квітні 2026 року Малюк вперше з’явився на публіці після відставки — на прем’єрі українського фільму «Кіллхаус», де зіграв самого себе в одному з епізодів. Роль не готував спеціально, але вважає такі проєкти важливими для розуміння суспільством роботи спецслужб. Паралельно він продовжує діяльність у системі СБУ, зберігаючи фокус на напрямку, який сам і вивів на новий рівень.
Асиметрична війна як нова реальність: уроки від Малюка СБУ
Досвід керівництва Малюка довів: у сучасному конфлікті перемога часто залежить не від кількості ракет чи літаків, а від здатності знаходити слабкі місця ворога і бити туди несподівано та точно. Морські дрони, глибокі удари по авіабазах, робота з агентурою в тилу — усе це стало частиною нової доктрини, де СБУ відіграє роль не лише захисника, а й активного гравця на стратегічному рівні.
Для початківців важливо зрозуміти: СБУ — це не лише контррозвідка. У часи війни вона стала одним із ключових інструментів асиметричної відповіді, де технології, креатив і людський фактор поєднуються в єдине ціле. Для просунутих читачів очевидно: операції на кшталт «Павутина» змінили уявлення про те, наскільки глибоко і болісно можна вдарити по стратегічній інфраструктурі супротивника, навіть якщо він має перевагу в повітрі та на морі.
- Дрон Sea Baby («Морський малюк») назвали саме на честь Малюка — співробітники СБУ самі придумали цю назву, і вона прижилася.
- З дев’ятого класу Малюк серйозно готувався до служби в спецслужбах: спорт, право, фізична та розумова підготовка стали звичкою на все життя.
- Операція «Павутина» готувалася 1,5 року; дрони переправляли контрабандою в «мисливських будиночках» на вантажівках, використовуючи прогалини в російській системі.
- У 2025 році Малюк отримав звання Героя України — одну з найвищих державних нагород за особисту мужність і героїзм у захисті країни.
- Після відставки з посади голови СБУ в січні 2026 року він залишився в системі саме для продовження асиметричних операцій — той напрямок, який сам і розвинув.
- У квітні 2026 року Малюк зіграв самого себе у фільмі «Кіллхаус» — це стала його перша публічна поява після відставки.
- Стратегічні бомбардувальники Росії, уражені під час «Павутина», становили значну частину носіїв крилатих ракет, якими обстрілювали українські міста.
Історія Малюка СБУ триває. Кожен новий етап показує, що справжня сила — не в гучних титулах, а в здатності діяти там, де ворог найменше очікує, і робити це з максимальною ефективністю.
About the Author
