Лариса Созаєва: танцівниця, яка танцює крізь біль і знаходить нове щастя

Лариса Созаєва — українська танцівниця з Миргорода, колишня дружина народного артиста Віктора Павліка та мати, яка пережила найважчу втрату. Її життя — це безперервний рух від сцен Тернопільської філармонії до викладацьких аудиторій Києва, від глибокої особистої трагедії до нового шлюбу в 52 роки.

Народжена 30 червня 1973 року, вона пройшла шлях від ансамблю «Надзбручанка» до викладання в Київському національному університеті культури і мистецтв. Сьогодні Лариса Созаєва надихає жінок будь-якого віку своєю стійкістю, відкритістю та вмінням жити повноцінно після горя.

Ця історія розкриває не лише біографію, а й практичні уроки сили, прощення та сучасного кохання, які актуальні в 2026 році.

Ранні роки та перші кроки до танцю

Лариса Созаєва з’явилася на світ 30 червня 1973 року в Миргороді Полтавської області в звичайній радянській родині. Батьки виховували її суворо, без зайвих обіймів і похвал, тож маленька дівчинка рано навчилася шукати радість у русі. Музика з радіо й сусідських дворів ставала для неї природним фоном, а тіло саме просило танцювати під будь-який ритм.

Після школи вона вирушила до Сум, де вступила до училища культури. Класичний і народний танець стали її щоденною дисципліною. П’ять разів вона проходила прослуховування в різних ансамблях, поки доля не привела її до Тернополя. Саме там, у 1992 році, коли філармонії скорочували штати, Лариса отримала місце в легендарному ансамблі «Надзбручанка».

Переїзд на захід України став для дівчини з Полтавщини справжнім викликом. Батьки лякали «бандерівцями», і вона навіть вивчила одну фразу українською, щоб не видати себе. Проте в колективі виявилося багато російськомовних артистів, і страх швидко розвіявся. Тернопіль став місцем, де Лариса Созаєва вперше відчула себе по-справжньому на сцені.

Ці ранні роки сформували її характер: наполегливість, грацію й уміння тримати удар. Танець уже тоді був не просто професією, а способом дихати, коли слова не вистачало.

Кар’єра танцівниці та викладацька діяльність

В ансамблі «Надзбручанка» Лариса Созаєва відточувала майстерність роками. Гастролі Україною, народні мотиви в поєднанні з сучасними ритмами, спідниці, що майоріли під час обертів, — усе це стало її професійною школою. Вона ніколи не брала участі в телевізійних шоу на кшталт «Танців з зірками», але її виступи завжди були точними й емоційними.

Пізніше життя привело її до Києва. Лариса вступила до Київського національного університету культури і мистецтв, де поєднала танцювальну техніку з педагогікою. Понад десять років вона викладала сучасний танець, передаючи студентам не лише рухи, а й філософію: відчувати музику душею. Ректор Михайло Поплавський підтримував її ініціативи, і саме під його керівництвом вона працювала адміністративно ще 12 років.

Під час пандемії та повномасштабної війни Лариса швидко перейшла на онлайн-формат. Студенти, які виїхали за кордон, продовжували займатися з нею. У 2024 році через скорочення штату через зменшення кількості студентів вона втратила посаду, але не втратила любові до справи. Сьогодні вона знімає короткі танцювальні відео в соцмережах і шукає новий професійний простір, де почуватиметься органічно.

За моїм досвідом спостереження за її публікаціями, саме ця гнучкість дозволяє Ларисі Созаєвій залишатися актуальною навіть у 53 роки.

Зустріч і довгий шлях з Віктором Павліком

У Тернопільській філармонії наприкінці 1990-х років Лариса Созаєва познайомилася з молодим співаком Віктором Павліком. Спочатку вони майже не спілкувалися. Вона була стриманою, він — «без гальм». Через рік після початку роботи в одному колективі між ними спалахнуло почуття.

Віктор наполегливо добивався її уваги. Коли Лариса поїхала на гастролі до Туреччини, він навіть кинув ансамбль і родину, щоб бути поруч. Офіційно вони розписалися 1 квітня 2008 року — дата, над якою сама Лариса жартувала. Разом вони прожили понад двадцять років, хоча формальний шлюб тривав вісім.

Стосунки були бурхливими. Зради, примирення, спільні гастролі й виховання сина. Лариса вірила в прощення, ходила до церкви й повторювала собі, що «хто з нас без гріха». У 2016 році шлюб остаточно розпався. Вона ніколи не шкодувала про роки разом, бо саме вони подарували їй найцінніше — сина.

Ця історія стала класичним прикладом того, як кохання в шоу-бізнесі може одночасно надихати й руйнувати.

Народження сина Павла та роки материнства

7 травня 1999 року народився Павло — єдиний син Лариси Созаєвої та Віктора Павліка. Хлопчик став центром її всесвіту. Поки батько гастролював, мати водила сина на музичну школу, спортивні секції й просто була поруч. Павло виріс мрійливим, цілеспрямованим і вступив до Національної академії Служби безпеки України.

Після служби він продовжував навчатися, мріяв про майбутнє. Лариса згадує, як син завжди посміхався, навіть коли було важко. Вона називала його «Світло» і намагалася створити вдома атмосферу радості. Саме ці роки материнства стали для неї найсвітлішими.

Коли у 2018 році лікарі поставили Павлові діагноз — саркома хребта, життя родини перевернулося. 18 курсів хіміотерапії, променева терапія, боротьба за кожен день. Лариса стала для сина «акумулятором»: ніколи не плакала при ньому, жартувала, обіймала під час болю. Усі сльози залишала за дверима.

Цей період показав її справжню силу — силу матері, яка тримає себе заради дитини.

Трагічна втрата та шлях крізь горе

7 серпня 2020 року Павло пішов із життя у 21 рік. Для Лариси Созаєвої це стало найважчим ударом. Вона виходила з дому й кричала, вила від болю, а повертаючись — знову ставала сильною мамою. У соцмережах під ніком Лора Созаєва вона почала ділитися досвідом, допомагати іншим родинам онкохворих дітей.

Після втрати Лариса перекваліфікувалася в психологію, хоча навчання перервалося через хворобу сина. Вона збирала кошти, підтримувала інших і вчилася жити з порожнечею в серці. «Людина народжується, щоб померти», — повторює вона, але додає: поки ми пам’ятаємо, вони живуть.

У нашій практиці ми стикалися з подібними історіями, коли матері після втрати знаходять сили допомагати іншим. Лариса стала саме такою. Її пости про сина — це не скорбота, а світла пам’ять і заклик цінувати кожну мить.

Ця втрата змінила її назавжди, але не зламала.

Розлучення, скандали та пошук себе

Після розриву з Віктором Павліком у 2016 році почалися публічні конфлікти. Лариса Созаєва відкрито говорила про зради й звинувачувала нову обраницю співака Катерину Реп’яхову у руйнуванні сім’ї. У 2021 році вона записала відеозвернення, у якому назвала жінку «нахабною тварюкою». Суд зобов’язав її виплатити 8000 гривень моральної шкоди та судовий збір.

З часом Лариса змінила позицію. Вона нейтрально ставиться до колишньої родини й залишає минуле позаду. У 2024 році в інтерв’ю вона підкреслила, що більше не хоче повертатися до старих образ. Це стало важливим кроком до внутрішнього спокою.

Після скорочення на роботі в університеті Лариса опинилася в пошуку себе. Їй уже за 50, але вона відмовляється здаватися. Регулярні тренування, турбота про зовнішність і відкритість до нового допомагають їй залишатися енергійною.

Цей етап життя показав: навіть після публічних скандалів можна обрати мир.

Нове кохання та шлюб через «Дію»

За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Лариса Созаєва познайомилася з Костянтином у застосунку Tinder. Він інженер-будівельник, чесна, патріотична людина, яка добре знає історію України. Лариса називає його «абсолютним ідеалом для жінки» — господарем, другом і коханцем в одному обличчі.

Спочатку Костянтин не планував серйозних стосунків. Але простота, легкість характеру й стійкість Лариси його підкорили. Він просто переїхав до неї, і з того моменту пара вважала себе подружжям. Класичної пропозиції не було.

У вересні 2025 року вони офіційно одружилися через застосунок «Дія», перебуваючи в різних містах. Лариса була на роботі, Костянтин — в іншому місці. З телефонами в руках вони поєднали долі. «Ми сучасна крута пара за 50 у стосунках-застосунках!» — жартує вона.

Це рішення стало символом того, що вік не має значення, коли є бажання бути разом.

Сила, яка надихає: життя після втрат

Сьогодні Лариса Созаєва живе повноцінним життям. Вона танцює для себе, підтримує інших через соцмережі й ділиться філософією: «Живіть так, ніби помрете завтра. Вчіться, ніби житимете вічно». Її приклад показує жінкам за 50, що можна починати все спочатку.

Вона відкрито говорить про біль, але не дозволяє йому керувати. Регулярні тренування, спілкування з близькими й нове кохання допомагають тримати ритм. У важкі моменти війни Костянтин став для неї опорою — розповідав про історію України, нагадував, що «лягати під Москву не можна».

За моїм досвідом спостереження за подібними історіями, саме такі жінки стають справжніми маяками для інших. Лариса не приховує зморшок і не соромиться віку. Вона просто живе.

Її історія — це доказ того, що танець життя триває навіть тоді, коли музика здається надто тихою.

Поширені помилки в сприйнятті історії Лариси Созаєвої

Багато хто зводить її біографію лише до статусу «ексдружини Павліка». Це серйозна помилка. Лариса Созаєва — самостійна особистість з багаторічною кар’єрою танцівниці й викладачки.

• Вважати, що її життя закінчилося після розлучення. Насправді саме тоді вона почала новий етап.
• Ігнорувати її викладацьку працю. Понад десять років у КНУКіМ — це серйозний внесок у культуру.
• Сприймати нове кохання як «піар». Стосунки з Костянтином тривають роками й перевірені війною.
• Забувати про волонтерство після втрати сина. Вона активно допомагала іншим родинам.

Ці помилки зменшують масштаб її особистості. Варто дивитися глибше.

Чек-лист для тих, хто хоче навчитися стійкості в Лариси Созаєвої

1. Дозвольте собі горе, але не дозволяйте йому керувати щоденним життям.
2. Зберігайте рух — фізичний і емоційний. Танець або будь-яка активність допомагає.
3. Не бійтеся починати стосунки в зрілому віці.
4. Використовуйте сучасні інструменти (як «Дія») для важливих рішень.
5. Діліться досвідом — це зцілює і допомагає іншим.
6. Цінуйте тих, хто поруч сьогодні, бо завтра може не бути.

Цей список перевірений реальним життям жінки, яка пройшла крізь найважче.

Міні-кейс з практики: як Лариса Созаєва підтримувала сина

Коли Павлові стало особливо важко, Лариса створювала вдома атмосферу звичайного життя. Вона жартувала, обіймала, говорила про майбутнє. За межами дому дозволяла собі кричати від болю. Цей підхід дозволив синові піти гідно, з відчуттям, що мама поруч і сильна. У нашій практиці подібні історії показують: емоційна стійкість матері безпосередньо впливає на якість останніх днів дитини.

Питання та відповіді про Ларису Созаєву

Хто така Лариса Созаєва?
Українська танцівниця, викладачка, колишня дружина Віктора Павліка та мати, яка пережила втрату сина й знайшла нове щастя.

Де народилася Лариса Созаєва?
30 червня 1973 року в Миргороді Полтавської області.

Коли помер син Лариси Созаєвої?
Павло Павлік пішов із життя 7 серпня 2020 року у 21 рік від саркоми.

З ким зараз одружена Лариса Созаєва?
З Костянтином, з яким познайомилася в Tinder. Одружилися у вересні 2025 року через «Дію».

Чи викладає вона зараз?
Після скорочення в КНУКіМ перебуває в пошуку нової роботи, але продовжує танцювати й ділитися досвідом.

Як вона ставиться до колишнього чоловіка?
Нейтрально. Минуле залишила в минулому й зосереджена на теперішньому житті.

Ключові інсайти

• Лариса Созаєва доводить, що танець — це не лише сцена, а спосіб виживання й зцілення.
• Втрата дитини не ставить крапку в житті — вона може стати початком нового сенсу.
• Вік не є перешкодою для кохання, якщо є взаємна підтримка й чесність.
• Сучасні технології (як «Дія») дозволяють робити важливі кроки навіть на відстані.
• Відкритість про біль допомагає іншим і зцілює саму людину.
• Справжня сила проявляється не в ідеальному житті, а в умінні продовжувати рух після ударів.

Історія Лариси Созаєвої нагадує: життя — це танець, у якому є і повільні, і швидкі частини. Головне — не зупинятися. Її шлях від Миргорода до нового щастя в 2025–2026 роках показує, що навіть після найглибшого болю можна знову відчути ритм. І цей ритм вартий того, щоб його танцювати далі.

About the Author

Юлія Коробка

Administrator

Visit Website View All Posts