Китай закликає Україну дотримуватися міжнародного гуманітарного права щодо своїх громадян, які воювали на боці Росії та потрапили в полон до Збройних сил України. Про це 6 травня заявив представник МЗС КНР Лінь Цзянь на прес-конференції.
Журналістів цікавили дії Пекіна для звільнення двох китайців, що перебувають у полоні вже рік. За нормами міжнародного права, Україна може передати їх лише країні, яка залучила до бойових дій — Росії. Однак Москва не виявляє інтересу.
“Китайська сторона вимагає від української сторони, відповідно до положень міжнародного права, забезпечити законні права та інтереси китайських громадян, а також гуманне поводження з ними”, — наголосив Лінь Цзянь.
Він нагадав: Пекін неодноразово попереджав співвітчизників уникати зон конфлікту та не брати участі у військових діях.
Історії полонених
У квітні 2025 року двоє китайців — Ван Гуанцзюнь і Чжан Ренбо — дали інтерв’ю українським та світовим ЗМІ. Вони запевнили, що не мали зв’язків зі спецслужбами чи армією КНР і “ніхто не вбивав”. Ван Гуанцзюнь займався медичною реабілітацією, Чжан Ренбо — роботою пожежника.
Нещодавно керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань полонених Богдан Охрименко повідомив: Росія не надсилає запитів щодо іноземних бранців, окрім громадян КНДР.
Полонені з інших країн
- У листопаді 2025 року уряд ПАР повідомив про 17 громадян, які “застрягли” на Донбасі після обману з трудовими контрактами для служби за РФ.
- У березні 2025-го розвідка України заявила: Росія завербувала до 15 000 кубинців на війну.
- 1 травня Генпрокуратура Перу розпочала розслідування щодо вербування росіянами перуанців — можлива торгівля людьми.
About the Author
