Євгеній Леонідович Хмара — український військовик, генерал-майор, який 5 січня 2026 року указом Президента Володимира Зеленського був призначений тимчасово виконуючим обов’язки голови Служби безпеки України. До цього він майже півтора року очолював Центр спеціальних операцій «А» СБУ — підрозділ, відомий у народі як «Альфа». Його кар’єра — це приклад того, як бойовий досвід на передовій перетворюється на стратегічне керівництво в умовах повномасштабної війни.
Призначення Хмари стало продовженням курсу на посилення СБУ професіоналами, які пройшли реальні бойові випробування. За роки служби він брав участь у звільненні Київщини, боях на Донеччині, зокрема за Сєвєродонецьк і Лисичанськ, а також у спецоперації зі звільнення острова Зміїний. Під його керівництвом Центр «А» стабільно входив до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за обсягами знищеної російської техніки та живої сили противника, значною мірою завдяки масовому впровадженню безпілотних систем.
Сьогодні, коли Україна захищає не лише територію, а й майбутнє всієї Європи, постать Євгенія Хмари привертає увагу не лише через нову посаду. Його шлях демонструє, як елітні спецпідрозділи еволюціонували від радянської спадщини до сучасної високотехнологічної сили, здатної діяти в тилу ворога, захищати свідків і координувати складні операції в реальному часі.
Ранні кроки та формування характеру
Інформація про дитячі та юнацькі роки Євгенія Хмари залишається закритою — такою є специфіка роботи в органах безпеки. Відомо, що він здобув профільну військову освіту, закінчив Академію прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. Деякі джерела вказують, що шлях у спецпризначення розпочався ще в підрозділі «Омега» Національної гвардії, а з 2011 року Хмара повністю присвятив себе службі в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ.
Уже на старті кар’єри він отримав бойовий досвід під час антитерористичної операції на сході України. У 2016 році його нагородили відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції». Це був період, коли спецпризначенці СБУ виконували найскладніші завдання: від контрдиверсійних дій до захисту учасників кримінального судочинства. Саме тоді формувалася репутація людини, яка не шукає легких шляхів і вміє працювати в умовах постійної загрози.
Бойовий шлях: від Київщини до Зміїного
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євгеній Хмара безпосередньо брав участь у боях за звільнення Київської області. Після деокупації столичного регіону підрозділ передислокували на Донеччину. Бої за Сєвєродонецьк і Лисичанськ стали одними з найзапекліших у 2022 році — саме там українські сили стримували наступ ворога, який мав значну перевагу в артилерії та живій силі.
Окреме місце в його біографії посідає участь у спецоперації зі звільнення острова Зміїний улітку 2022 року. Острів мав критичне стратегічне значення: контроль над ним дозволяв впливати на північно-західну частину Чорного моря, ускладнювати логістику окупантів і відкривати можливості для розблокування морських шляхів експорту українського зерна. Операція проводилася спільно з підрозділами Головного управління розвідки, Військово-морських сил та інших сил оборони.
За спогадами учасників, висадка десанту відбувалася вертольотами на надмалій висоті. Перша спроба не вдалася через активність російської авіації. Після повторного вогневого ураження бійці все ж закріпилися на острові, зачистили бетонні бункери та взяли під контроль ключові позиції. Двоє спецпризначенців Центру «А» загинули під час штурму — їм посмертно присвоїли звання Героя України. Сам Хмара пізніше назвав звільнення Зміїного «знаковою перемогою не лише військовою, а й економічною та психологічною».
Зростання в керівництві: від бійця до генерала
14 квітня 2023 року указом Президента Зеленського Євгенія Хмару призначили начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ. У серпні того ж року він отримав звання бригадного генерала, а 23 червня 2024 року — генерал-майора.
25 серпня 2025 року, після внутрішньої реформи СБУ, Хмару призначили начальником оновленого Центру спеціальних операцій «А». Під його керівництвом підрозділ значно посилив використання безпілотних літальних апаратів. За даними, оприлюдненими в публічних джерелах, до 2026 року Центр «А» знищив російської військової техніки на загальну суму понад 5,5 мільярда доларів США — переважно танки, бойові машини піхоти, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби.
Це стало можливим завдяки поєднанню високої підготовки особового складу, сучасних технологій та гнучкої тактики. «Альфа» перестала бути лише «штурмовим кулаком» — вона перетворилася на підрозділ, здатний вести високоточну війну на відстані, мінімізуючи ризики для своїх бійців і максимізуючи ефект для ворога.
Призначення на чолі СБУ: контекст і значення
5 січня 2026 року Василь Малюк залишив посаду голови СБУ, і Президент призначив Євгенія Хмару тимчасово виконуючим обов’язки. Це рішення стало логічним для багатьох спостерігачів: на чолі служби опинилася людина з реальним бойовим досвідом, яка добре розуміє специфіку сучасної війни, роль технологій та важливість координації між різними силовими структурами.
Хмару характеризують як стратега, професіонала та людиноцентричного керівника. Він не публічна медійна фігура — навпаки, звик працювати в тіні, де результат важливіший за увагу. Саме такі якості сьогодні критично потрібні СБУ: здатність швидко адаптуватися до нових загроз, інтегрувати інновації та зберігати довіру суспільства.
Виклики нового етапу
Служба безпеки України в 2026 році стоїть перед складними завданнями. Продовження війни вимагає постійного вдосконалення контррозвідувальної роботи, протидії диверсійно-розвідувальним групам ворога, захисту критичної інфраструктури та інформаційного простору. Гібридні загрози — від кібератак до спроб дестабілізації всередині країни — не зникають.
Новий очільник успадковує реформовану структуру, де значна увага приділяється технологічному переоснащенню та співпраці з міжнародними партнерами. Досвід Хмари в управлінні Центром «А», де безпілотники стали ключовим інструментом, може стати запорукою подальшого посилення саме технологічного компонента СБУ. Водночас перед ним стоїть завдання зберегти баланс між силовими методами та дотриманням прав людини, особливо в умовах воєнного стану.
Цікаві факти про Євгенія Хмару
- Євгеній Хмара — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького (всі три ступені), що є рідкісним досягненням навіть серед генералітету.
- Підрозділ, яким він керував, за неповні чотири роки знищив ворожої техніки на суму понад 5,5 мільярда доларів — це один з найвищих показників серед усіх силових структур.
- Призначення Хмари на посаду т.в.о. голови СБУ викликало масову плутанину в соцмережах через співзвучність прізвища з відомим українським піаністом та композитором Євгеном Хмарою. Музикант сам пожартував у мережі, запропонувавши «передати путіну рояль» як «подарунок».
- Хмара рідко дає інтерв’ю і майже не з’являється в публічному просторі — його стиль керівництва більше нагадує класичних спецпризначенців, для яких результат завжди важливіший за піар.
- Він нагороджений також орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «Хрест бойових заслуг» та медаллю «За військову службу Україні».
Хронологія ключових подій кар’єри
| Дата | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 2011 | Початок служби в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ | Вхід до елітного підрозділу після досвіду в «Омега» Нацгвардії |
| 2016 | Нагорода за участь в АТО | Перше офіційне визнання бойового внеску |
| 2022 | Участь у звільненні Київщини та боях на Донеччині, операція на Зміїному | Реальний бойовий досвід у найгарячіших точках |
| Квітень 2023 | Призначення начальником Центру спецоперацій СБУ | Перехід на стратегічний рівень управління |
| Червень 2024 | Присвоєння звання генерал-майора | Визнання заслуг на найвищому державному рівні |
| Серпень 2025 | Призначення начальником Центру «А» після реформи | Керівництво оновленим елітним підрозділом |
| Січень 2026 | Призначення т.в.о. голови СБУ | Найвища посада в системі безпеки держави |
Дані про нагороди та ключові події узгоджуються в офіційних повідомленнях СБУ та публікаціях авторитетних видань.
Євгеній Хмара належить до того покоління українських офіцерів, яке не просто виконувало накази, а формувало нову якість спеціальних операцій у найскладніший період історії країни. Його призначення на чолі СБУ — це не лише кадрове рішення, а й сигнал: на ключові посади приходять люди, які довели свою ефективність у реальних умовах війни. Як далі розвиватиметься Служба безпеки під його керівництвом — покаже час, але вже зараз зрозуміло одне: перед Україною стоїть людина, яка знає ціну кожної операції і ціну кожної втрати.