Ганна Борисюк — молода українка, яка народилася в родині легендарних акторів Ольги Сумської та Віталія Борисюка і з дитинства дихала театральним повітрям, але обрала свій шлях, далекий від софітів. У 24 роки вона вже встигла отримати диплом з відзнакою, зіграти на сцені поруч із матір’ю, а потім радикально змінити курс — залишила акторство і заснувала бренд жіночого спортивного одягу GANZEN. Цей крок став не просто кар’єрним поворотом, а справжнім перезавантаженням, де творчість знайшла нову форму в тканинах, лекалах і щоденній енергії руху.
Сьогодні Ганна поєднує амбіції бізнесвумен із теплими сімейними зв’язками, живе самостійно з коханим і продовжує шукати баланс між спадщиною династії та власною ідентичністю. Її історія — це приклад того, як тиск зіркового прізвища може стати трампліном для справжньої незалежності, а внутрішні сумніви — паливом для сміливих рішень.
Вона не просто «донька відомих батьків», а дівчина, яка свідомо обирає якість над кількістю, довіру до близьких і силу в слабкості. У 2026 році Ганна Борисюк продовжує розвивати свій проєкт, ділиться щирими розповідями про життя і нагадує, що справжній успіх вимірюється не аплодисментами, а внутрішнім відчуттям «це моє».
Дитинство в зірковому оточенні
Ганна Віталіївна Борисюк з’явилася на світ 2 березня 2002 року в Києві, де кожна стіна в домі дихала сценою. Батьки — Ольга Сумська та Віталій Борисюк — були не просто акторами, а справжніми зірками українського театру й кіно, тому маленька Ганнуся з ранніх років бачила репетиції, грим, костюми та той особливий блиск в очах, який з’являється тільки перед виходом на сцену. Атмосфера родини була насиченою емоціями, розмовами про ролі та постійним обговоренням, хто як зіграв. Це формувало характер: з одного боку — впевненість у собі, з іншого — постійне відчуття, що ти завжди на видноті.
Старша сестра Антоніна Паперна, донька Ольги від попереднього шлюбу, стала для Ганни справжньою другою мамою. Вона опікала молодшу, вчила життєвих премудростей і створювала той затишок, якого іноді бракувало через щільний графік батьків. Дитинство Ганни не було позбавлене звичайних радощів — прогулянки, ігри, шкільні будні, — але завжди супроводжувалося легким тиском очікувань. «Яблуко від яблуні» — цю фразу вона чула не раз, і саме вона згодом стала каталізатором для внутрішніх пошуків.
Родинні традиції передавалися не лише через гени, а й через щоденні приклади. Бабуся по лінії батька працювала конструктором одягу на київській фабриці «Дана», і маленька Ганна годинами могла розглядати лекала, тканини та ескізи. Цей ранній контакт із модою став непомітним, але потужним зерном, яке проросло набагато пізніше. У зірковій родині не було жорсткого примусу йти в актори, проте атмосфера творчості сама собою тягнула до сцени.
Освіта та перші кроки на сцені
Після школи Ганна зробила цілком очікуваний крок — вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Навчання в майстерні Юрія Висоцького тривало з 2019 по 2023 рік і завершилося дипломом з відзнакою. Університетські роки стали справжнім випробуванням: інтенсивні репетиції, робота над собою, перші ролі. Ганна грала Лізетту в «Декамероні», а згодом і Кралю-Галю у виставі «За двома зайцями» — разом із матір’ю на одній сцені. Ці моменти були особливими: спільні гастролі, материнська підтримка і відчуття, що ти продовжуєш сімейну справу.
Однак уже тоді з’явилися перші тріщини. Ганна відчувала внутрішню двоїстість — любов до творчості боролася з бажанням знайти щось своє, без постійного порівняння з батьками. Вона брала участь у проєктах, пробувалася в озвучці, навіть мала епізоди в кіно, але щоразу після виходу на сцену залишалося відчуття, ніби граєш роль не тільки на сцені, а й у житті. Університет дав не лише професійні навички, а й важливий досвід — вміння працювати в команді, долати страх публіки і розуміти, що акторство вимагає тотальної віддачі 24/7.
Саме в ці роки Ганна почала замислюватися про межі. Конкуренція в родині, постійні розмови про ролі вдома, тиск «ти маєш бути не гіршою» — все це формувало її характер. Вона виросла емпатичною, вразливою і водночас наполегливою. Диплом з відзнакою став не просто папірцем, а доказом, що вона здатна на високі результати, але вже тоді Ганна знала: сцена — не єдиний шлях.
Перехід від акторства до бізнесу: сміливий поворот
Восени 2025 року, у 23 роки, Ганна Борисюк оголосила про те, що залишає акторську професію. Рішення дозрівало довго, не було спонтанним емоційним поривом. «Я пішла з професії. Це рішення не було спонтанним — воно довго зріло», — поділилася вона пізніше в інтерв’ю. Реальність акторського життя виявилася складнішою, ніж здавалося зі сторони: постійна нестабільність, залежність від ролей, внутрішня боротьба. Ганна відчула, що хоче творчості, але в іншій формі — такій, де результат вимірюється не тільки оплесками, а й конкретними речами, які можна потримати в руках.
Перехід у бізнес стався органічно. Натхнення прийшло з дитинства — бабуся-конструктор одягу, лекала на кухонному столі, запах тканини. Так народився бренд GANZEN — спортивний жіночий одяг, який не просто про комфорт, а про самовираження, рух і внутрішню силу. Назва походить від внутрішнього «ганзена» — символу нової механіки життя, де все гармонійно і по-справжньому. Ганна сама займалася дизайном, підбором матеріалів, тестуванням моделей. Перший магазин відкрився, і хоч продажі на старті були скромними, сам процес став для неї справжнім порятунком від постійних вагань.
Бізнес Ганни — це не просто комерція. Це продовження сімейної історії в іншій формі. Вона підкреслює: «Я по-своєму продовжую цю історію». Амбіції великі — стати першим мільйонером у династії, але без поспіху. Станом на весну 2026 року бренд ще не приносить стабільного прибутку, проте Ганна планує системний перезапуск: «Не розраховую на швидкий ефект: розумію, що це може зайняти рік, два». Вона перфекціоністка, яка важко делегує, але саме це допомагає підтримувати високу якість.
Бренд GANZEN: натхнення, виклики та перспективи
GANZEN — це не просто колекція легінсів і топів. Це філософія активного життя, де одяг стає частиною щоденної історії кожної жінки. Ганна черпає ідеї з власного досвіду: після інтенсивних репетицій хотілося зручності, яка не зраджує. Тканини дихають, моделі сідають по фігурі, кольори підкреслюють настрій. Бренд позиціонується як доступний преміум — для тих, хто цінує якість, а не тільки тренди.
Виклики не змусили себе чекати. Конкуренція на ринку спортивного одягу величезна, просування вимагає часу і ресурсів. Ганна робить більшість справ сама — від дизайну до комунікації з клієнтами. Підтримка мами стала неоціненною: і фінансова на старті, і моральна. Дитячий друг допомагає з операційними питаннями. «Просування — тут уже все значно складніше, бо конкуренція величезна», — визнає Ганна. Але саме ці труднощі роблять перемогу солодшою.
У 2026 році бренд продовжує розвиватися. Ганна тестує нові моделі, вивчає відгуки і мріє про те, щоб GANZEN став не просто маркою, а спільнотою жінок, які рухаються вперед попри все. Це історія про те, як творча людина знаходить нову мову — мову тканини і форми.
Особисте життя: кохання, незалежність і щоденні радощі
У березні 2026 року Ганна вперше відкрито розповіла про зміни в особистому житті. Уже пів року вона в стосунках із молодою людиною, яка далека від творчої сфери. «Ми дуже схожі», — каже вона про бойфренда. Вони живуть разом, Ганна з’їхала від батьків і насолоджується простотою: скромний побут без пафосу, спільні вечері, прогулянки. Для дівчини, яка виросла в зірковій родині, це справжня цінність — знайти людину, з якою не потрібно грати роль.
Вона свідомо обрала партнера поза акторським середовищем. Конкуренція, яку вона спостерігала в батьків, відбила бажання повторювати цей сценарій. «Я зареклася, щоб хоч трохи було спокійніше в житті», — зізнавалася раніше. Тепер Ганна цінує емоційну стабільність, довіру і можливість бути собою. Коло друзів у неї невелике — всього троє близьких людей, переважно зі школи та університету. «Мої друзі — це моя сім’я», — говорить вона.
Життя поза батьківським домом дало відчуття свободи. Ганна платить за себе, розвиває бізнес і вчиться балансувати між амбіціями та відпочинком. Це той період, коли слабкість стає точкою росту: «Слабкість — це дуже цікава річ. Її можна прожити як прокляття… А можна як точку росту».
Зв’язок із сестрою: біль розлуки та надія на зустріч
Старша сестра Антоніна Паперна живе в Росії вже багато років. Після 24 лютого 2022 року сестри не бачилися. Ганна з болем говорить про племінників — дівчинку восьми років і хлопчика п’яти: «Дуже боляче спостерігати за ними лише через відео, бачити, як швидко вони дорослішають». Вони спілкуються відеодзвінками, але для Ганни, яка любить живе спілкування, це завжди важко. «Мені не завжди легко ділитися емоціями на відстані — значно простіше вживу».
Антоніна для неї — друга мама і подруга одночасно. Ольга Сумська частіше підтримує контакт
About the Author
