Дмитро Разумков увійшов у велику політику в 2019 році як один із ключових архітекторів перемоги Володимира Зеленського. За короткий час він пройшов шлях від голови партії «Слуга народу» до спікера Верховної Ради з рекордною підтримкою в 382 голоси. Його відставка восени 2021 року стала не просто кадровим рішенням, а символом глибоких суперечностей усередині нової влади.
Конфлікт, що призвів до відставки, розгорнувся навколо закону про деолігархізацію. Разумков наполягав на дотриманні парламентських процедур та консультаціях з Венеційською комісією, вважаючи, що поспіх може підірвати легітимність рішень. Ця позиція коштувала йому посади, але закріпила репутацію політика, який ставить інституційні норми вище особистої лояльності.
Сьогодні, у 2026 році, Дмитро Разумков залишається народним депутатом і лідером міжфракційного об’єднання «Розумна політика». Він активно критикує уряд за недостатнє фінансування оборони, несправедливі підходи до мобілізації та бронювання, а у 2025 році навіть ініціював відставку Кабінету міністрів. Його голос звучить як заклик до більш зваженої, професійної та відповідальної політики в умовах війни.
Родинне коріння та формування світогляду
Народження Дмитра Разумкова 8 жовтня 1983 року в Бердичеві Житомирської області відбулося в родині, де політика та культура перепліталися щільно. Батько, Олександр Разумков, пройшов шлях від комсомольського активіста до помічника президента Леоніда Кучми та заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. Мати, Наталія Кудря, — акторка Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, народна артистка України. Таке поєднання дало синові і розуміння владних механізмів, і відчуття публічної відповідальності.
У 14 років родина переїхала до Києва. Дмитро закінчив місцеву школу в Бердичеві, потім Київський ліцей № 38. Вища освіта стала логічним продовженням: 2007 року з відзнакою — Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «міжнародні економічні відносини», 2011 року — Національний університет державної податкової служби за спеціальністю «правознавство». Два дипломи з відзнакою дали інструменти для роботи на перетині економіки, права та політики.
Ранні кроки: від консультанта до команди Зеленського
Перші професійні кроки Разумков зробив у 2006–2010 роках у колі Партії регіонів — як помічник народної депутатки Валерії Матюхи та в Міністерстві регіонального розвитку і будівництва. Пізніше працював у Кабінеті міністрів, консультував Сергія Тігіпка, був радником голови Кіровоградської обласної державної адміністрації. З 2015 по 2019 рік очолював Українську групу політконсалтингу. Сам він пізніше зазначав, що в Партії регіонів не грав ключової ролі через вік і досвід.
Поворотний момент настав у жовтні 2018 року. Іван Баканов запросив Разумкова очолити команду політтехнологів кандидата в президенти Володимира Зеленського. Кампанія 2019 року стала феноменом: «нові обличчя», антисистемний меседж, рекордна підтримка в другому турі. Разумков відповідав за політичну стратегію та комунікацію штабу. Після перемоги Зеленського 27 травня 2019 року його обрали головою партії «Слуга народу». А вже 29 серпня того ж року — спікером Верховної Ради IX скликання з рекордними 382 голосами.
На чолі Верховної Ради: рекорд, робота та перші випробування
Посада спікера вимагала балансувати між президентською вертикаллю, фракцією та парламентом загалом. Разумков увійшов до Ради національної безпеки і оборони, став членом Національної інвестиційної ради. Парламент під його головуванням ухвалив низку важливих законів у перші місяці роботи нової більшості. Міжнародні контакти включали зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм у серпні 2021 року.
Проте поступово наростали суперечності. Разумков послідовно наголошував на дотриманні регламенту Верховної Ради та процедур. Для нього парламент не був лише інструментом для швидкого ухвалення рішень — він бачив у ньому інститут, який повинен зберігати здатність говорити «ні» навіть президенту.
2021 рік: вибір, який визначив подальший шлях
Найгостріше протистояння розгорнулося навколо законопроєкту про деолігархізацію. Разумков наполягав на направленні документа до Венеційської комісії та дотриманні всіх етапів розгляду. Він прямо застерігав: порушення регламенту сьогодні може стати прецедентом узурпації влади завтра.
Його позиція полягала в тому, що формальне дотримання процедур захищає не лише опозицію, а й саму владу від звинувачень у свавіллі.
Президент Володимир Зеленський публічно заявив, що Разумков «уже не член нашої команди». 7 жовтня 2021 року Верховна Рада відкликала його з посади спікера. За відставку проголосували 284 депутати, переважно з фракції «Слуга народу». Міжнародні спостерігачі та експерти розкритикували процедуру як порушення регламенту. Наступного дня Разумкова вивели зі складу РНБО.
«Розумна політика»: створення альтернативної платформи
Вже 8 листопада 2021 року Разумков оголосив про створення міжфракційного депутатського об’єднання «Розумна політика». До нього увійшли 25 народних депутатів — переважно колишні члени фракції «Слуга народу», а також представники інших груп. Назва відображала підхід: зважена, професійна, орієнтована на верховенство права та економічний потенціал країни.
У січні 2022 року він представив громадську організацію «Команда Разумкова» як основу для майбутньої політичної сили. До повномасштабного вторгнення рейтинг політика зростав — у січні 2022 року він посідав 8 місце в президентських рейтингах з показником 5,2 %. Війна кардинально змінила розстановку, але напрямок роботи залишився послідовним.
Діяльність під час війни: фокус на практичних проблемах
Після 24 лютого 2022 року Разумков не приєднався до жодної нової фракції, зберігши статус незалежного депутата та лідера «Розумної політики». Його публічні заяви та правки до законопроєктів зосередилися на конкретних питаннях: фінансування оборони, справедливість мобілізації та бронювання, баланс між потребами фронту та тилу.
У 2025 році він ініціював збір підписів за відставку уряду Дениса Шмигаля, звинувативши Кабмін у провалі роботи за всіма ключовими напрямками — від економіки до оборони. У 2025–2026 роках активно критикував проєкти бюджетів за недостатнє фінансування Збройних сил при одночасному зростанні витрат на апарат та високих зарплатах топ-чиновників. Разом із командою подавав правки, зокрема про переспрямування коштів з фінансування партій на потреби армії та про додаткові виплати захисникам.
Особливої уваги він надавав темі бронювання та мобілізації. Масове скасування відстрочок, на його переконання, призводить до відтоку кваліфікованих кадрів — лікарів, вчителів, енергетиків — і тінізації економіки. Натомість він виступав за збалансований підхід: без «бусифікації», з чіткими правилами та відповідальністю за порушення.
Цікаві факти про Дмитра Разумкова
- 29 серпня 2019 року Дмитро Разумков отримав 382 голоси при обранні спікером Верховної Ради — рекордний показник за всю історію незалежної України.
- Батько політика Олександр Разумков обіймав посаду заступника секретаря РНБО за президентства Леоніда Кучми, мати Наталія Кудря — народна артистка України.
- Дмитро Разумков закінчив два виші з відзнакою: Інститут міжнародних відносин КНУ та Національний університет державної податкової служби.
- До 2019 року він працював політконсультантом і сам підкреслював, що в Партії регіонів не відігравав ключової ролі через молодий вік.
- Після відставки зі спікерства створив міжфракційне об’єднання «Розумна політика», до якого увійшли 25 депутатів, здебільшого з колишньої фракції «Слуга народу».
- У червні 2025 року Разумков ініціював відставку всього складу Кабінету міністрів через системні провали в економічній та оборонній політиці.
- Політик активно використовує соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok), де його дописи та відео регулярно набирають десятки тисяч переглядів і реакцій.
Особисте життя та цінності
Дмитро Разумков одружений з Юлією Чайкою, донькою колишнього багаторічного мера Миколаєва Володимира Чайки. У подружжя двоє синів — Олександр та Олексій. Родинні зв’язки з політикою та місцевим самоврядуванням, ймовірно, вплинули на розуміння того, як рішення нагорі впливають на реальне життя громад.
Він неодноразово наголошував на важливості верховенства права навіть у воєнний час. Для нього «розумна політика» — це не абстракція, а щоденна робота над правками до бюджету, захист процедур та спроба не допустити, щоб війна стала виправданням для послаблення інститутів.
У 2026 році Дмитро Разумков продовжує роботу в парламенті як незалежний депутат. Його правки та публічні заяви зосереджені на тому, щоб армія отримувала необхідне фінансування, а тил зберігав здатність забезпечувати фронт кадрами та ресурсами без тотального виснаження. Це позиція людини, яка одного разу обрала регламент і принципи замість зручної лояльності — і продовжує її дотримуватися в найскладніших умовах.
About the Author
