Діана Шошоаке — румунська євродепутатка та лідерка ультраправої опозиції

Діана Йованович-Шошоаке народилася 13 листопада 1975 року в Бухаресті й за півстоліття перетворилася на одну з найгучніших постатей румунської політики. Її шлях проліг від кар’єри адвокатки через антивакцинальний активізм часів пандемії до крісла сенаторки, а згодом — членкині Європейського парламенту від партії S.O.S. România.

Кожна нова роль супроводжувалася радикальними заявами, драматичними акціями та юридичними конфліктами, які виводили її ім’я далеко за межі Румунії. У 2025–2026 роках вона опинилася в епіцентрі міжнародних скандалів через погрози на адресу президента України, участь у форумі в Санкт-Петербурзі та правові переслідування вдома.

Сьогодні Діана Шошоаке залишається лідеркою партії, яку вважають однією з найбільш радикальних у румунському спектрі, і продовжує формувати порядок денний ультраправої опозиції, викликаючи одночасно захоплення прихильників і гостру критику опонентів.

Ранні роки та юридична кар’єра

Діана Йованович виросла в родині з непростою історією. Її батько мав коріння в Скоп’є (сучасна Північна Македонія), і сама політикиня неодноразово підкреслювала: «половина мене — зі Скоп’є». Мати, Аліс Флореску Блеоту, працювала гінекологинею й цікавилася езотерикою. Тітка Діани відбувала ув’язнення за опір комуністичному режиму. Таке сімейне тло сформувало в майбутньої лідерки гостре відчуття несправедливості та скепсис до офіційної влади.

Юридичну освіту вона здобула в Румуно-Американському університеті в Бухаресті, здобула ступінь магістра з права бізнесу. Працювала юридичною радницею міністра торгівлі Євгена Діжмареску, а також стверджувала про досвід роботи в канадському Міністерстві юстиції, хоча зрештою обрала Румунію. З 2000 року Діана Шошоаке внесена до реєстру адвокатів Бухарестської колегії. До 2020 року вона вела приватну практику, не привертаючи широкої уваги поза професійними колами.

Вибух популярності під час пандемії COVID-19

2020 рік став поворотним. Коли Румунія запровадила жорсткі обмеження, Діана Шошоаке активно виступила проти вакцин та карантинних заходів. Її емоційні відео в соціальних мережах швидко набрали мільйони переглядів. Вона критикувала офіційну статистику, закликала до свободи вибору й позиціонувала себе захисницею «звичайних людей» проти «глобальних еліт».

Антивакцинальний активізм вивів її з тіні юридичних кабінетів на загальнонаціональний рівень. У країні, де довіра до інститутів уже була низькою, її риторика знайшла відгук серед тих, хто сумнівався в офіційній версії подій. Саме цей період сформував її як публічну фігуру з харизмою та готовністю йти на конфлікт.

Шлях до Сенату та розрив з AUR

На парламентських виборах 2020 року Діана Шошоаке потрапила до списку партії AUR (Альянс за об’єднання румунів). Партія, що сповідувала націоналізм, уніонізм з Молдовою та критику корупції, пережила несподіваний успіх. 21 грудня 2020 року Шошоаке офіційно стала сенаторкою від жудеця Ясси.

Проте вже 10 лютого 2021 року її виключили з парламентської групи AUR. Причини сторони трактували по-різному: партійне керівництво говорило про дисциплінарні порушення, сама Шошоаке — про misogyny та тиск з боку колег. Цей розрив став початком її самостійного політичного шляху.

Створення та лідерство в S.O.S. România

30 травня 2022 року Діана Шошоаке приєдналася до партії S.O.S. România, заснованої наприкінці 2021 року. Невдовзі вона очолила її. Платформа партії поєднує жорсткий націоналізм, соціальний консерватизм, християнські цінності, антиглобалізм та радикальний євроскептицизм.

На відміну від AUR, S.O.S. România позиціонує себе як більш послідовну силу опору «брюссельському диктату» та захисницю суверенітету. Шошоаке активно використовує соціальні мережі для прямої комунікації з виборцями, минаючи традиційні медіа. Партія залишається нішевою, але її лідерка регулярно потрапляє в заголовки завдяки гучним акціям.

Європарламент: драматичні виступи та нові ролі

У червні 2024 року Діана Шошоаке обрана членкинею Європейського парламенту від S.O.S. România. З 16 липня вона обіймає посаду, входить до Комітету з промисловості, досліджень та енергетики (ITRE), є заступницею в Комітеті з прав жінок та гендерної рівності. Також бере участь у делегаціях з відносин з Китаєм та Середземноморським союзом.

Її перебування в Страсбурзі та Брюсселі одразу запам’яталося нестандартними діями. Шошоаке пропонувала запросити священника для «очищення» зали Європарламенту від «дияволів», з’явилася в наморднику під час промови Урсули фон дер Ляєн, гучно протестувала проти включення права на аборт до Хартії фундаментальних прав ЄС і була виведена з зали. Ці вчинки підсилили її впізнаваність серед радикальних виборців і водночас закріпили репутацію «скандальної» фігури.

Суперечливі погляди на Україну та Росію

Позиція Діани Шошоаке щодо російсько-української війни неодноразово викликала обурення в Києві. У 2022 році вона зустрічалася з російським послом у Бухаресті, закликаючи до нейтралітету Румунії. У 2023 році запропонувала законопроєкт про анексію Румунією Північної Буковини, регіону Герца, Буджака, Північного Марамурешу та острова Зміїний — територій, які, на її думку, історично належать Румунії. Україна відреагувала санкціями проти неї як на загрозу національній безпеці.

У жовтні 2025 року Шошоаке заявила, що «переламає ноги» президенту Володимиру Зеленському, якщо той наважиться виступити в румунському парламенті. Вона отримала заборону на в’їзд в Україну. У листопаді 2025 року на святкуванні 50-річчя запустила феєрверки біля посольства України в Бухаресті.

У червні 2026 року Діана Шошоаке взяла участь у Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Під час панелі у присутності Володимира Путіна вона звернулася до нього з трибуни: «Румуни вас не ненавидять. Ми хочемо миру з Росією. Ми не хочемо допомагати Україні грошима та зброєю, але, на жаль, Румунія керується Брюсселем». Путін відповів, що не коментує внутрішню політику Румунії, але привітав країну зі спільною православною вірою.

Ці заяви та дії зробили Шошоаке однією з найбільш обговорюваних румунських політиків у контексті українсько-румунських відносин. Критики вбачають у них підтримку російських наративів та іредентизм, прихильники — сміливість захищати національні інтереси Румунії.

Правові проблеми та події 2026 року

У квітні 2026 року Європейський парламент зняв імунітет з Діани Шошоаке. Румунська прокуратура клопоче про проведення судово-психіатричної експертизи в межах справи про 11 злочинів, зокрема публічне прославляння екстремістських ідей (пов’язаних з легіонерським рухом) та інші порушення. Сама Шошоаке називає процеси «політичною розправою» та порівнює вимогу експертизи з радянськими методами. Експертизу можна провести лише за її згодою.

Раніше, у 2024 році, Конституційний суд Румунії заборонив їй участь у президентських виборах через «тривалий антисемітський дискурс та антидемократичні заяви». Кандидатуру на вибори 2025 року також відхилили.

Цікаві факти про Діану Шошоаке

Ідеологія та місце в румунській політиці

Діана Шошоаке поєднує націоналізм, іредентизм, євроскептицизм та елементи конспірології. Вона виступає за вихід Румунії з ЄС, критикує НАТО за «втягування в чужі війни», захищає традиційні цінності та православну ідентичність. Її заява про «американців, євреїв та ЄС», які нібито змовилися проти румунських виборів, стала підставою для звинувачень в антисемітизмі з боку Конституційного суду.

У спектрі румунської крайньої правої вона часто здається радикальнішою за AUR. Її сила — у прямій, емоційній комунікації та готовності порушувати табу. Для частини виборців вона залишається «голосом народу» проти еліт, для інших — небезпечною популісткою, що підживлює напругу в регіоні.

Діана Шошоаке продовжує свою діяльність у Європейському парламенті, бере участь у дебатах про дрони над Румунією, ситуацію на Близькому Сході та торговельні відносини ЄС–США. Її наступні кроки — чи то нові судові баталії, чи чергові гучні заяви — імовірно, знову привернуть увагу всієї Європи.

About the Author

Юлія Коробка

Administrator

Visit Website View All Posts