У холодні місяці, коли ціни на газ та електроенергію змушують шукати альтернативні джерела тепла, питання збору дров у посадках постає особливо гостро. Багато хто бачить сухі гілки чи повалені стовбури вздовж доріг чи на межі полів і думає: «Чому б не взяти? Вони ж гниють». Насправді українське законодавство чітко регулює це питання, і більшість випадків збору деревини в таких насадженнях без дозволу вважається порушенням.
Посадки — це не просто «ліс за селом». Це корисахисні смуги, лісосмуги вздовж доріг, полів та водойм, які виконують критично важливу роль: захищають ґрунти від вітрової ерозії, затримують сніг, створюють мікроклімат для сільського господарства та підтримують біорізноманіття. Саме тому на них поширюється той самий суворий правовий режим, що й на весь лісовий фонд України. Збирати там дрова «просто так» не можна — навіть якщо дерево впало від старості чи вітру.
Згідно з Лісовим кодексом України, будь-яка деревина на території лісового фонду та захисних насаджень є державним ресурсом або власністю постійного лісокористувача. Без спеціального дозволу дозволено лише дрібні природні залишки: гілочки діаметром до 3–5 см, листя, хвою, кору та лісову підстилку. Все, що товще і становить реальну паливну цінність — сухостій, бурелом, вітровал — потребує офіційного оформлення.
Що відбувається на практиці. Рейд лісової охорони чи екологічної інспекції, фотофіксація, протокол — і от уже адміністративна справа. Штрафи починаються від кількох сотень гривень, а при повторному порушенні чи значному обсязі зростають у рази. Плюс відшкодування збитків, яке часто перевищує сам штраф. Люди, які роками «тихенько» возили причепами гілля з посадок, іноді отримували неприємні сюрпризи саме тоді, коли найбільше потребували тепла.
Що саме мається на увазі під «посадкою»
Термін «посадка» в побуті часто означає будь-які штучні лісові насадження. У юридичному сенсі це переважно корисахисні лісові смуги (полезахисні), лісосмуги вздовж автомобільних доріг, залізниць, каналів та водойм, а також захисні насадження на деградованих землях.
Ці смуги створювали ще за радянських часів для боротьби з пиловими бурями та захисту врожаїв. Сьогодні вони — частина національної екологічної інфраструктури. На них поширюється дія Лісового кодексу України так само, як на державні ліси. Балансоутримувачами часто виступають територіальні громади, дорожні служби або аграрні підприємства. Тому дозвіл потрібно отримувати саме у них, а не «у лісгоспу за містом».
Молоді лісові культури (посадки дерев віком до 10–15 років) — окрема категорія. Там рубка чи збір взагалі підпадають під найжорсткіший контроль, бо пошкодження молодняка завдає довгострокової шкоди лісовідновленню.
Законодавча основа: що каже Лісовий кодекс та інші акти
Стаття 69 Лісового кодексу України прямо встановлює: спеціальне використання лісових ресурсів (а деревина — це саме ресурс) проводиться лише за наявності спеціального дозволу — лісорубного квитка або лісового квитка.
Стаття 66 дозволяє громадянам безкоштовно збирати для власних потреб дикорослі рослини, ягоди, гриби, горіхи, лікарські трави. Деревина в цей перелік не входить. Мертва деревина (сухостій, повалені дерева) залишається в екосистемі не випадково — вона є оселею для комах, грибів, птахів і частиною природного кругообігу речовин. Вивезення її без дозволу порушує баланс.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 64, 65, 65-1) передбачає конкретні санкції за незаконну порубку, пошкодження чи вивезення деревини із захисних насаджень. Кримінальний кодекс (стаття 246) застосовується при істотній шкоді — і тут уже йдеться про штрафи в десятки тисяч гривень або навіть обмеження волі.
Які штрафи реально загрожують у 2026 році
Адміністративна відповідальність за незаконну рубку чи пошкодження дерев і чагарників у лісах та захисних насадженнях:
- для громадян — від 510 до 1020 грн (повторно — від 1020 до 1530 грн);
- для посадових осіб — значно вищі суми, до 5100 грн і більше.
За статтею 65-1 КУпАП саме для захисних насаджень штрафи для фізичних осіб часто фіксуються в діапазоні 510–680 грн.
До штрафу майже завжди додається відшкодування збитків. Сума розраховується за спеціальними таксами залежно від породи дерева, діаметра на висоті пня та місця зростання. У захисних смугах вона може бути підвищеною.
Кримінальна відповідальність настає при заподіянні істотної шкоди (сума визначається судом з урахуванням методики) або при вчиненні дій у заповідних зонах. Штрафи сягають 17 000–34 000 грн і більше, можливе позбавлення волі до 3–7 років залежно від обставин.
Навіть якщо вас не спіймали «на гарячому», а просто зупинили з причепом повним дров без документів — це вже привід для перевірки походження деревини. Товарно-транспортна накладна або чек-квитанція стають обов’язковими доказами легальності.
Як легально заготовити дрова: покрокова інструкція
- Визначте балансоутримувача. Для полезахисної смуги — це зазвичай сільська/селищна рада або дорожня служба. Для ділянки біля лісу — філія ДП «Ліси України» або місцеве лісництво.
- Подайте заяву. Можна особисто, поштою або через електронні сервіси (зокрема через Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема» або портал «Дія» у випадках, коли послуга доступна). Вкажіть мету (для власного опалення), приблизний обсяг, бажану територію.
- Отримайте лісорубний або лісовий квиток. Це офіційний документ, де чітко прописані обсяг, породи, строки заготівлі та вивезення. Часто потрібно сплатити вартість деревини за таксами або послугу з її заготівлі.
- Виконайте роботи у межах дозволу. Після закінчення строку квиток закривається, а залишки мають бути прибрані згідно з правилами.
- Оформіть документи на вивезення. Без товарно-транспортної накладної чи квитанції ризик перевірки залишається високим.
Процедура займає від кількох днів до кількох тижнів залежно від обсягу та сезону. У багатьох регіонах лісгоспи пропонують вже заготовлені дрова з доставкою — це найпростіший і найбезпечніший варіант.
Типові помилки, яких припускаються при зборі дров у посадці
Ось найпоширеніші помилки, які призводять до штрафів та розчарувань:
- «Це ж сухе, воно нікому не потрібне» — мертва деревина є цінним елементом екосистеми. Закон не розрізняє «живе» та «сухе» для цілей заготівлі без дозволу.
- «Візьму трохи, ніхто не помітить» — навіть один-два причепи можуть кваліфікуватися як адміністративне порушення, особливо якщо є фото- чи відеофіксація.
- «Посадка біля моєї ділянки — значить моя» — належність до громади чи балансоутримувача не дає права на самовільний збір.
- «Зберу взимку, коли нікого немає» — патрулювання часто посилюється саме в опалювальний сезон.
- «Куплю у приватника без документів» — у разі перевірки саме ви несете відповідальність за походження деревини.
- Ігнорування дрібних гілок як «не дрова» — іноді інспектори кваліфікують навіть значні обсяги дрібного сухостою як порушення, якщо немає дозволу.
Кожна з цих помилок легко перетворюється на протокол, штрафи та зіпсовані нерви.
Поради для початківців та просунутих користувачів
Для тих, хто вперше стикається з темою:
- Почніть із консультації у місцевому лісництві або сільраді. Краще витратити годину на розмову, ніж місяці на судові тяжби.
- Якщо потрібні невеликі обсяги — розгляньте купівлю вже заготовлених дров у офіційних постачальників (платформа «ДроваЄ», філії «Лісів України»). Часто це виходить дешевше, ніж ризикувати.
- Фіксуйте все документально: фото квитка, накладних, чеків. Це ваш захист у разі перевірки.
Для просунутих:
- Вивчіть реєстр виданих лісорубних квитків (відкритий на сайті Державного агентства лісових ресурсів) — це дозволяє перевірити легальність будь-якої партії деревини.
- Якщо маєте велике господарство — укласти договір на регулярну заготівлю з місцевим лісокористувачем. Це знімає більшість ризиків і часто буває вигідніше.
- Слідкуйте за змінами законодавства: у 2025–2026 роках триває робота над удосконаленням процедур видачі дозволів через «Дію» та «ЕкоСистему». Електронний лісорубний квиток стає все доступнішим.
Пам’ятайте головне: правила створені не для того, щоб «забрати останнє тепло», а щоб зберегти посадки як живий зелений щит для полів, сіл і майбутніх поколінь. Коли ви бачите гниючі стовбури — це не марнотратство, а природний процес, який підтримує життя лісу. А тепло у домі можна отримати легально, безпечно і з чистою совістю — просто оформивши все за правилами.
Якщо ситуація у вашому регіоні особлива (наприклад, прифронтова територія чи комунальні землі), завжди звертайтеся безпосередньо до балансоутримувача. Конкретна порада на місці часто виявляється найціннішою.
About the Author
