Богдан Кротевич, відомий під позивним «Тавр», став одним із найяскравіших символів українського опору в російсько-українській війні. Кримчанин, який втратив рідний дім через окупацію, пройшов шлях від добровольця в 2014 році до підполковника та начальника штабу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Його історія — це не просто військова біографія, а живий приклад того, як особиста втрата перетворюється на потужну мотивацію захищати всю країну. Він боронив Маріуполь, витримав місяці в російському полоні в Лефортово, а після звільнення знову повернувся в стрій, розбудовуючи бригаду та відкрито вказуючи на проблеми в армії.
Богдан Кротевич — це воїн, стратег і голос, який не боїться правди. Народжений 26 березня 1993 року в Ізмаїлі Одеської області, він одразу з родиною переїхав до Сімферополя. Дитинство серед кримських пагорбів, солоного морського вітру та степових трав закалило характер. Змалку він займався тхеквондо, боксом і змішаними єдиноборствами, навчався в Сімферопольській школі мистецтв, опановував німецьку та англійську. Ці навички дисципліни, творчості та комунікації стали фундаментом для майбутньої кар’єри.
Після школи Богдан вступив до Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на факультет судноводіння. На четвертому курсі Революція Гідності круто змінила його життя. Він став активним учасником подій у Києві в складі Правого сектору. Саме тоді сформувалося його переконання: захищати свободу — це не вибір, а обов’язок. У 2014-му, після російської анексії Криму, він не вагаючись вступив до батальйону «Азов» рядовим стрільцем.
Шлях у лавах “Азову”: від стрільця до начальника штабу
З перших днів у зоні АТО/ООС Кротевич швидко зростав. Від солдата він став командиром піхотного відділення, потім взводу. Згодом обійняв посаду заступника начальника штабу — начальника оперативного відділу, відповідаючи за планування операцій. Участь у боях за Широкине, Світлодарську дугу, Мар’їнку та Красногорівку принесла йому нагороди: медаль «Захиснику Маріуполя», «Козацький хрест» різних ступенів та інші відзнаки. Він керував контрдиверсійними підрозділами та снайперськими групами, демонструючи холодний розрахунок і рішучість у найгарячіших точках.
До 2021 року Богдан Кротевич став начальником штабу — першим заступником командира полку «Азов». Це була посада, де поєднувалися стратегічне мислення, логістика та безпосереднє командування. Він не сидів у тилу: завжди був там, де найважче, поруч із бійцями. Такий підхід завоював повагу підлеглих і зробив його одним із ключових облич підрозділу.
Оборона Маріуполя та “Азовсталі”: 86 днів пекла
Повномасштабне вторгнення 2022 року випробувало «Тавра» на межі. Як начальник штабу він фактично керував обороною Маріуполя. Бої в повному оточенні тривали 86 днів. Під постійними обстрілами, в умовах гуманітарної катастрофи Кротевич координував дії, підтримував моралі бойовий дух. 28 березня 2022-го він звернувся з відеозверненням, закликаючи створити гуманітарний коридор для цивільних. 1 квітня дав інтерв’ю з оточеної «Азовсталі», розповідаючи світові про жахи, які відбувалися в місті.
Після наказу припинити опір оборонці потрапили в полон. Богдан провів чотири місяці в одиночній камері Лефортово в Москві — в повній ізоляції. Це випробування не зламало його. 21 вересня 2022 року в рамках обміну він повернувся в Україну разом з іншими захисниками.
Повернення, розбудова бригади та нові виклики
Після полону Кротевич тимчасово виконував обов’язки командира полку, поки Денис Прокопенко перебував у Туреччині. У 2023-му полк реорганізували в 12-ту бригаду спецпризначення «Азов». Богдан активно займався комплектацією, підготовкою та забезпеченням підрозділу. Він став співзасновником благодійного фонду AZOV.one, який збирав мільйони гривень на техніку та спорядження. У одному з зборів розіграв власний автомобіль і залучив 6,5 мільйона гривень.
Він брав участь у боях на Времіївському виступі, напрямку Мала Токмачка під час контрнаступу, у Серебрянському лісництві та на Нью-Йоркському напрямку. У квітні 2024-го отримав звання підполковника. Міжнародна діяльність теж була важливою: виступи в Лондоні в International Institute for Strategic Studies, зустрічі в Вашингтоні з сенаторами США для лобіювання підтримки України.
26 лютого 2025 року Богдан Кротевич завершив військову службу після понад десяти років. Рішення далося непросто, але дозволило відкрито говорити про проблеми в армії.
Голос правди: критика командування та реформи
Після звільнення Кротевич став одним із найвідвертіших критиків вищого військового керівництва, зокрема головнокомандувача Олександра Сирського. Він вказував на мікроменеджмент, неефективні штурмові операції, величезні втрати через помилкові рішення та відсутність маневрової війни. У інтерв’ю він відкрито заявляв, що зміни необхідні на найвищому рівні, щоб зберегти життя бійців і ефективність ЗСУ.
Ця позиція принесла не тільки підтримку від багатьох військових і суспільства, а й тиск. Він згадував попередження СБУ про те, що перебуває в списку на ліквідацію ФСБ. Кротевич сприйняв це з характерним гумором і рішучістю: якщо Росія включає тебе в такий список — значить, ти все робиш правильно.
Цікаві факти про Богдана Кротевича
- Кримський корінь: Народжений в Ізмаїлі, але виріс у Сімферополі. Втрата рідного Криму стала потужним мотиватором — «Не зміг захистити свій Крим, тому захищаю всю Україну».
- Творча душа: У дитинстві навчався в художній школі, малював. Ці навички допомагають у стратегічному мисленні та комунікації.
- Благодійник: Розіграв власний автомобіль для збору на БТРи для «Азову» — яскравий приклад особистої віддачі.
- Міжнародний голос: Лекції в Лондоні та Вашингтоні, де поєднував військовий досвід із аналізом технологій сучасної війни.
- Сім’я: Тісно пов’язаний із сестрою Сандрою, яка підтримувала його під час полону. Особисте життя тримає в приватності, фокусуючись на службі та ветеранській діяльності.
Сучасне життя та внесок у майбутнє
У 2026 році Богдан Кротевич адаптується до цивільного життя, але не відходить від оборонної сфери. Він займається консалтингом, IT-проектами, пише аналітику та продовжує публічну діяльність. Як автор у Kyiv Independent та активний у соцмережах, він ділиться досвідом, аналізує технології війни та закликає до реформ.
Його шлях показує, як один чоловік може впливати на хід історії. Від студента-майданівця до стратега, який координував оборону «Азовсталі», — це історія про стійкість, чесність і любов до України. Кротевич не ідеалізує війну, а говорить про неї прямо: з кров’ю, втратами та необхідністю вчитися на помилках.
Богдан продовжує надихати нове покоління захисників і цивільних. Його досвід — цінний урок для всіх, хто хоче розуміти реалії сучасної війни. У часи, коли правда часто ховається за звітами, голос «Тавра» звучить чітко й переконливо, нагадуючи: перемога вимагає не тільки зброї, а й чесності, адаптації та єдності.
About the Author
