Право учасників бойових дій на безоплатну земельну ділянку закріплене в Земельному кодексі України та Законі «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Воно дає можливість отримати землю для садівництва, особистого селянського господарства чи будівництва житла в межах установлених норм. Під час дії воєнного стану безоплатна передача державних і комунальних земель у приватну власність тимчасово заборонена, проте право не зникає — воно чекає на скасування обмежень.
Процедура в звичайних умовах складається з кількох чітких етапів: вибір ділянки на кадастровій карті, подання клопотання, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, сама розробка, погодження, реєстрація в кадастрі та оформлення права власності. Підготовка документів уже сьогодні дозволяє одразу стартувати, щойно обмеження знімуть.
Найчастіше відмови трапляються через неправильно оформлені графічні матеріали, відсутність підтвердження статусу або вибір ділянки, яка вже має власника. Уважний підхід до кожного кроку значно підвищує шанси на успіх.
Хто саме має право на безоплатну землю
Статус учасника бойових дій відкриває двері до першочергового відведення ділянок. Сюди входять ті, хто брав участь у захисті України, а також особи, прирівняні до них згідно з пунктом 14 частини першої статті 12 Закону про статус ветеранів війни. Посвідчення УБД, довідка або наказ — головні підтвердження. Важливо, щоб людина раніше не скористалася цим правом на безоплатну приватизацію за відповідним цільовим призначенням.
Право поширюється на землі державної та комунальної власності. При цьому кожен громадянин України загалом може приватизувати до шести ділянок різного призначення, але для УБД діє саме першочерговість. У нашій практиці ми стикалися з випадками, коли військовослужбовці, які вже мали невелику ділянку під садівництво, успішно отримували другу — під будівництво, бо цільове призначення було іншим.
Які розміри ділянок дозволені
Норми безоплатної передачі прописані в статті 121 Земельного кодексу України. Вони залежать від цільового призначення і типу населеного пункту.
| Цільове призначення | Максимальний розмір | Примітки |
|---|---|---|
| Особисте селянське господарство | до 2,0 га | Найбільша можлива площа |
| Садівництво | до 0,12 га | Класичний «сад» |
| Присадибна ділянка (житло) | села — 0,25 га селища — 0,15 га міста — 0,10 га |
Залежить від типу населеного пункту |
| Індивідуальне дачне будівництво | до 0,10 га | Для дачі |
Дані взято з Земельного кодексу України. Ці цифри — максимум. Орган влади може запропонувати меншу ділянку, якщо вільних земель саме такого розміру немає.
Обмеження під час воєнного стану
З листопада 2022 року в перехідних положеннях Земельного кодексу (підпункт 5 пункту 27 розділу X) діє чітка заборона: безоплатна передача земель державної чи комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розробку документації із землеустрою для такої передачі та сама розробка такої документації — заборонені. Це правило стосується й учасників бойових дій.
Винятки існують лише для власників об’єктів нерухомості, розташованих на ділянках, або для тих, хто отримав землю в користування до 1 січня 2002 року. Усі інші випадки відкладені до скасування воєнного стану. Станом на середину 2026 року обмеження залишаються чинними. Проте подати клопотання і зафіксувати бажану ділянку можна вже зараз — це створює «чергу» і прискорює процес у майбутньому.
Важливо запам’ятати: право не скасовується. Воно лише «заморожене» на час воєнного стану. Після його закінчення процедура відновлюється в повному обсязі.
Покрокова процедура отримання землі
Коли обмеження знімуть, шлях виглядатиме так.
Крок 1. Вибір ділянки
Відкриваєте Публічну кадастрову карту (map.land.gov.ua). Шукаєте вільні території — ті, що не зафарбовані синім. Звертаєте увагу на цільове призначення, наявність під’їздів, рельєф. Робіть скриншот або викопіювання з координатами. Це стане графічним матеріалом до клопотання. У нашій практиці найуспішніші заявки містили чітке викопіювання з кадастрової карти і коротким описом, чому саме ця ділянка підходить.
Крок 2. Підготовка клопотання
У заяві вказуєте:
- цільове призначення ділянки;
- орієнтовні розміри;
- бажане місце розташування;
- свої дані та статус УБД.
Додаєте копію паспорта, ІПН, посвідчення УБД, графічні матеріали. Якщо ділянка для фермерського господарства — ще й документи про досвід або освіту. Погодження землекористувача потрібне лише тоді, коли земля вже в користуванні іншої особи.
Крок 3. Куди подавати
| Тип земель | Орган | Коли звертатися |
|---|---|---|
| Комунальна власність у населеному пункті | Сільська, селищна, міська рада | Будь-яке призначення |
| Державна власність с/г призначення | Головне управління Держгеокадастру в області | Для ОСГ, садівництва |
| Державна власність за межами населених пунктів | Обласна державна адміністрація | Землі, що не входять до району |
Подати можна особисто, через представника або рекомендованим листом. Термін розгляду — один місяць. Якщо відповіді немає — звертаєтеся до суду.
Крок 4. Дозвіл і розробка проекту
Отримавши дозвіл, замовляєте проект землеустрою в сертифікованої організації. Термін виготовлення — до шести місяців. Потім проект погоджують у Держгеокадастрі та інших органах (зазвичай 10 робочих днів). Після погодження реєструєте ділянку в Державному земельному кадастрі (14 днів, безоплатно).
Крок 5. Затвердження і реєстрація власності
Орган влади протягом двох тижнів затверджує проект і передає ділянку у власність. Далі — реєстрація права власності через ЦНАП, нотаріуса або онлайн. Плата символічна — 0,1 прожиткового мінімуму.
Типові помилки, які зривають отримання землі
- Нечіткі графічні матеріали. Орган влади не розуміє, яку саме ділянку ви хочете. Рішення: робіть якісне викопіювання з координатами і коротким описом.
- Відсутність підтвердження, що право раніше не використане. Іноді вимагають довідку з Держгеокадастру. Краще підготувати її заздалегідь.
- Вибір ділянки, яка вже має власника або обтяження. Перевіряйте кадастрову карту кілька разів і уточнюйте в місцевій раді.
- Неправильне цільове призначення. Якщо хочете будувати будинок, не пишіть «садівництво». Це класична причина відмови.
- Ігнорування воєнного стану. Деякі люди подають клопотання і очікують миттєвого результату. Зараз реалістично лише зафіксувати намір.
Скільки коштує і скільки часу займає
Сам дозвіл і реєстрація в кадастрі — безоплатні. Найбільші витрати — розробка проекту землеустрою. За моїм досвідом супроводу таких справ, вартість коливається від 8 до 25 тисяч гривень залежно від складності та регіону. Час від подання клопотання до отримання права власності в звичайних умовах — від 4 до 9 місяців. Під час воєнного стану цей годинник зупинений.
Після скасування обмежень ті, хто вже підготував пакет документів і вибрав ділянку, отримають перевагу. Саме тому зараз варто зробити максимум підготовчої роботи: зібрати копії, знайти вільну територію, скласти чернетку клопотання.
Що робити, якщо відмовили
Відмова має бути мотивованою. Найчастіші причини — невідповідність генеральному плану, відсутність вільних земель або помилки в документах. У такому разі можна:
- усунути недоліки і подати повторно;
- оскаржити рішення в адміністративному суді;
- звернутися до іншої громади, де є вільні ділянки.
Судова практика показує, що суди часто стають на бік УБД, якщо формальні підстави для відмови слабкі. Головне — мати на руках усі докази своєчасного подання і правильності оформлення.
Право на землю для учасників бойових дій — не просто рядок у законі. Це реальна можливість побудувати свій куточок після всього, що довелося пережити. Підготовка сьогодні — найкращий внесок у завтрашній результат. Коли воєнний стан закінчиться, ті, хто вже зробив перші кроки, опиняться на кілька корпусів попереду.