Берестейський проспект — це не просто нова табличка на одній з найдовших магістралей столиці. Це повернення Києву його справжнього обличчя, яке радянська пропаганда 1985 року намагалася замінити ідеологічним ярликом. У лютому 2023 року Київська міська рада ухвалила рішення, що зачепило не лише карти, а й колективну пам’ять міста: проспект Перемоги офіційно став Берестейським, а площа Перемоги — Галицькою. Ця зміна — частина широкого процесу відновлення автентичних назв, який прискорила повномасштабна війна, але коріння якого сягає глибше — у XIX століття, коли ця дорога ще була просто шосе до дач і Житомира.
Для тих, хто щодня проїжджає від Політехнічного інституту до Святошина, нова назва — це не лише зручність у навігаторах. Це відчуття, що місто нарешті дозволяє собі говорити власною мовою історії. Проспект довжиною 11,8 кілометра проходить через Шевченківський, Солом’янський та Святошинський райони, з’єднуючи ключові станції метро — «Політехнічний інститут», «Шулявська», «Берестейська», «Нивки», «Святошин», «Житомирська». Він завжди був артерією життя: тут їхали трамваї ще з 1899 року, тут народжувалися перші київські авіаційні мрії, тут стоять корпуси КПІ та розташовані парки, де кияни гуляють десятиліттями. Тепер ця дорога має ім’я, яке відсилає до давнього українського міста Берестя і до Берестейського миру 1918 року — події, що символізувала визнання суб’єктності Української Народної Республіки.
У практиці киян зміни виявилися плавними, але символічно глибокими. Додатки оновили назви автоматично, нові таблички з’явилися поступово, а старі адреси в документах залишилися дійсними поряд з офіційними. Найголовніше — проспект, що колись ніс на собі тягар чужої «перемоги», тепер дихає багатошаровою історією Києва, де переплітаються імперські шосе, радянська реконструкція, героїзм 2022 року та сучасне прагнення до правди.
Від шосе до головної артерії: як формувався проспект
На початку XIX століття ця дорога ще не була проспектом. Вона звалася Житомирським або Києво-Брестським шосе — простою ґрунтовою трасою, що вела з Києва на захід, до дачних хуторів і далі до Житомира. Наприкінці століття її перейменували на Брест-Литовське шосе: назва вказувала напрямок на місто, яке тоді офіційно називалося Брест-Литовськ. Тут почали з’являтися перші капітальні будинки, а 1898 року неподалік заклали Політехнічний інститут — один із найважливіших освітніх осередків України й досі.
Забудова прискорилася. 1899 року проклали трамвайну лінію, 1908-го відкрили зоологічний сад — один із перших у регіоні. Поблизу, на місці майбутнього парку, працював аеродром, де в 1910–1913 роках піднімалися в небо піонери української авіації: Сергій Уточкін, Олександр Кудашев, а Петро Нестеров виконав свою легендарну «петлю». У 1927–1928 роках на цьому місці виросла кіностудія імені Довженка. Проспект уже тоді був не просто дорогою — він став свідком технологічного й культурного прориву міста.
У 1964 році шосе офіційно стало Брест-Литовським проспектом. А в 1970-х — першій половині 1980-х його капітально реконструювали: розширили до 30 метрів, збудували розв’язки та підземні переходи. Головним інженером проєкту був Б. С. Романенко. Тоді ж, 1985 року, до проспекту приєднали ділянку бульвару Шевченка — від Галицької площі до Повітрофлотського шляхопроводу. На будинку № 2 з’явилася анотаційна дошка: проспект отримав назву на честь 40-річчя «перемоги радянського народу у німецько-радянській війні». Так автентична історія поступилася ідеологічному жесту.
1985 рік і радянська «Перемога»: чому назва застаріла
Рішення 1985 року мало чітку пропагандистську мету. Воно вписувалося в загальносоюзну кампанію помпезного відзначення ювілею. Назва «Перемога» намагалася закріпити єдиний, централізований наратив про Другу світову війну, у якому український внесок часто розчинявся в загальнорадянському. Для багатьох киян того часу нова назва стала звичною — вони народжувалися й дорослішали з нею. Але для тих, хто вивчав глибшу історію, вона завжди залишалася штучною наклейкою на старій дорозі.
Сьогодні, озираючись назад, видно: назва «Перемога» не просто ігнорувала попередні шари — вона активно їх витісняла. Брест-Литовське шосе вело не лише на захід, а й до символу української державності 1918 року. Повернення історичної назви — це не заперечення пам’яті про війну, а відновлення багатоголосся. Київ, як місто з тисячолітньою історією, має право називати свої вулиці так, як вони звучали до ідеологічних експериментів XX століття.
9 лютого 2023 року: рішення, що повернуло Берестя
Київська міська рада на засіданні 9 лютого 2023 року перейменувала 31 об’єкт, пов’язаний із радянським і російським минулим. Проспекту Перемоги повернули історичну назву — Берестейський проспект. Площі Перемоги — Галицьку. Мер Віталій Кличко підкреслив: процес дерусифікації триває, і це важливо саме зараз, коли росія намагається знищити українську ідентичність. Загалом у столиці за попередні місяці та роки вже змінили назви понад 260 об’єктів.
Український інститут національної пам’яті звернув увагу на символізм дати: повернення назви відбулося в 105-ту річницю Берестейського миру 1918 року — документа, що де-факто визнав незалежність Української Народної Республіки. Назва «Берестейський» — це український варіант, на відміну від імперського «Брест-Литовський». Громадське обговорення через застосунок «Київ Цифровий» показало підтримку: у голосуванні взяли участь понад тисячу киян, і більшість виступила за зміну.
Для більшості мешканців зміни виявилися майже непомітними в побуті. Навігаційні додатки швидко оновили назви, нові таблички на будинках і зупинках з’явилися протягом кількох місяців. Поштові індекси та юридичні адреси залишилися дійсними — держава дозволяє використовувати як стару, так і нову назву в перехідний період. Люди, які роками казали «проспект Перемоги, 12», досі розуміють одне одного, але офіційні документи та карти вже фіксують Берестейський.
Емоційно реакції різнилися. Для частини старшого покоління, яке пам’ятає радянські свята, стара назва несла ностальгію. Для молоді та тих, хто пережив перші місяці 2022 року, нова назва стала знаком, що місто більше не дозволяє маніпулювати своєю пам’яттю. На блокпості біля станції метро «Берестейська» 26 лютого 2022 року сталася трагічна перестрілка, в якій загинуло не менше десяти українських військових. Сьогодні це місце — частина живої історії проспекту, поряд зі скверами, парками та пам’ятниками.
Орієнтири, які роблять проспект живим
Берестейський проспект — це не просто дорога. Це простір, де зустрічаються освіта, культура, природа та пам’ять. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — один із головних орієнтирів. Тут вчилися й працювали видатні вчені, а студенти й досі заповнюють аудиторії та гуртожитки.
Поруч — парки Нивки та імені Івана Багряного, де кияни гуляють, займаються спортом, проводять час із дітьми. Неподалік розташований Київський зоопарк. На початку проспекту стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку, далі — монументи Володимиру Вернадському, Олександру Богомольцю, Петру Нестерову. Сквер імені Василя Стуса з’явився 2015 року на місці зруйнованих будинків, де поет колись жив. Кіностудія імені Довженка продовжує знімати фільми, зберігаючи кінематографічну спадщину.
| Період | Назва | Контекст та ключові події |
|---|---|---|
| початок XIX ст. | Житомирське / Києво-Брестське шосе | Проста дорога до дач і Житомира, початок міської експансії на захід |
| кінець XIX — 1964 | Брест-Литовське шосе / проспект | Забудова, трамвай з 1899 р., КПІ, зоопарк, перші авіаційні польоти |
| 1985 — лютий 2023 | Проспект Перемоги | Радянське перейменування до 40-річчя перемоги у Другій світовій, ідеологічний жест |
| лютий 2023 — дотепер | Берестейський проспект | Повернення історичної назви в рамках дерусифікації, 105-та річниця Берестейського миру 1918 р. |
Хронологія складена на основі історичних матеріалів та офіційних рішень Київської міської ради.
- Один з найдовших: 11,8 км — це довжина, яка робить проспект справжньою транспортною хребетною артерією, що з’єднує кілька районів і важливі вузли метро.
- Колиска київської авіації: Саме тут на початку XX століття піднімалися в небо перші літаки, а Петро Нестеров виконав свою знамениту «петлю».
- Трамвайна епопея: Трамвайна лінія працювала майже століття — з 1899 по 1982 рік, возячи студентів, робітників і дачників.
- Символіка 1918 року: Назва пов’язана з Берестейським миром, що мав ключове значення для визнання української державності.
- Сучасна історія: 26 лютого 2022 року біля станції метро «Берестейська» відбулася героїчна оборона блокпоста — трагічна, але важлива сторінка новітньої історії проспекту.
- Громадська підтримка: У голосуванні через застосунок «Київ Цифровий» 69 % учасників підтримали повернення історичної назви.
- Культурний шар: Уздовж проспекту розташовані КПІ, кіностудія Довженка, сквер Василя Стуса та кілька важливих пам’ятників видатним українцям.
Берестейський проспект продовжує жити своїм ритмом — зранку тут поспішають студенти й офісні працівники, увечері — родини на прогулянках. Нова назва не змінила асфальт і не прибрала старих спогадів. Вона просто дозволила місту говорити правду про себе. І в цьому — його найбільша сила.
About the Author
