У Чунціні, місті, де пагорби стрімко обриваються до річок, а вулиці змінюють висоту на десятки метрів за кілька кварталів, прихована станція, яка встановила новий світовий рекорд. Хун’яньцунь сягає 116 метрів углиб від поверхні — це найглибша станція метро на планеті станом на 2026 рік. Вона перевершила попереднього лідера — київську Арсенальну — яка тримала титул понад шістдесят років із глибиною 105,5 метра.
Цей стрибок у глибину став можливим завдяки сучасним технологіям і специфічній географії Чунціна. Водночас Арсенальна залишається найглибшою в Європі та Україні, символом інженерної сміливості радянської епохи. Обидві станції демонструють, як люди адаптують підземний транспорт до складного рельєфу, перетворюючи виклики природи на переваги для мільйонів пасажирів.
Глибина тут — не просто цифра. Це реальний вертикальний шлях, який щодня долають люди: через серію ескалаторів, із поступовою зміною тиску повітря, повз шари ґрунту та скель. Для одних це рутина, для інших — маленька щоденна пригода, що нагадує про масштаби людської інженерії.
Історія світового рекорду глибини
До 2022 року абсолютним чемпіоном вважалася Арсенальна в Києві. Станцію відкрили 6 листопада 1960 року як частину першої черги київського метрополітену. Вона обслуговувала район Печерська, де розташовувався знаменитий Арсенал. Географія міста зіграла ключову роль: високий правий берег Дніпра змусив інженерів опустити платформу на 105,5 метра, щоб лінія могла пройти під річкою та вийти на інший берег.
Понад шістдесят років ніхто не зміг перевершити цей показник. Арсенальна ставала предметом гордості киян і цікавила туристів у всьому світі. Довгі ескалатори, на яких поїздка тривала до п’яти хвилин, увійшли в легенди. Станція отримала статус пам’ятки архітектури місцевого значення ще 1986 року.
У січні 2022 року все змінилося. У китайському Чунціні відкрили станцію Хун’яньцунь на лінії 9 Чунцинського метрополітену. Її найглибша точка сягнула 116 метрів нижче рівня вулиці, а головка рейки — 106 метрів. У листопаді 2023 року до неї приєдналася лінія 5. Рекорд перейшов до Азії, де стрімке зростання міст і складний рельєф вимагають сміливих рішень.
Географія Чунціна: чому метро змушене йти так глибоко
Чунцин часто називають «містом на пагорбах» або «8D-містом». Він розташований на стику річок Янцзи та Цзялін, а територія рясніє крутими схилами, ущелинами та плато. Різниця висот у межах одного району може сягати сотень метрів. Звичайні вулиці тут іноді нагадують американські гірки, а будівлі стоять на різних рівнях, з’єднані мостами та тунелями.
У таких умовах метрополітен не може просто «копати вниз» рівномірно. Лінії мають проходити крізь гірські масиви, долати перепади висот і забезпечувати зручні пересадки. Хун’яньцунь стала відповіддю на цю особливість: станцію буквально вбудували в гору в районі Ючжун. Входи розташовані на різних висотах — вертикальна різниця між входом 2 і входом 4 перевищує 141 метр. Це дозволяє пасажирам потрапляти на платформу з різних точок міського ландшафту без додаткових підйомів на поверхні.
Така інтеграція з рельєфом робить Чунцин унікальним: тут є як найглибша станція світу, так і одні з найвищих. Інженери використовують природні переваги пагорбів, щоб зменшити довжину тунелів між станціями та оптимізувати енергоспоживання поїздів.
Інженерний подвиг будівництва Хун’яньцунь
Будівництво почалося в серпні 2017 року. Головна складність полягала в тому, що станцію потрібно було вирити всередині гірського масиву, а не просто опустити в рівний ґрунт. Інженери застосували технології, близькі до гірничодобувних: вертикальні шахти глибиною понад 100 метрів прорили спеціальним обладнанням. Основна частина станції будувалася майже три роки.
Екскавація гірського масиву тривала понад 400 днів. Під час робіт робітники щодня долали шлях на поверхню, який займав близько 38 хвилин. Після відкриття станція отримала золоту нагороду на престижному конкурсі ITA Tunnelling Awards 2025 — визнання світового рівня за складність і якість виконання.
Станція має острівну платформу та додаткові бічні платформи. Чотири входи-виходи, кілька вентиляційних шахт (деякі глибші за 100 метрів) і система ескалаторів забезпечують пропускну здатність навіть у години пік. Проєкт довелося адаптувати до сейсмічних особливостей регіону та забезпечити надійну гідроізоляцію на такій глибині.
Подорож углиб: як виглядає спуск на Хун’яньцунь
Спуск на Хун’яньцунь — це не просто поїздка на ескалаторі. Залежно від входу шлях відрізняється. З входу 4 пасажири долають семисекційний ескалаторний марш, який займає приблизно 8 хвилин. З входу 2 — трисекційну рухому доріжку завдовжки близько 105 метрів, на яку витрачають близько 6 хвилин. Деякі маршрути включають до восьми-десяти ескалаторів послідовно.
Для тих, хто поспішає, працюють ліфти: вертикальний перепад вони долають за 53 секунди. Але більшість людей обирає ескалатори — частково через звичку, частково через можливість помилуватися архітектурою проміжних рівнів.
На такій глибині пасажири іноді відчувають легку зміну тиску повітря — доводиться ковтати слину або позіхати, як у літаку під час набору висоти, тільки повільніше. Вентиляція працює ефективно, тому задухи немає, але сам факт перебування під 116 метрами ґрунту створює особливу атмосферу. Платформа зустрічає чистотою, сучасним дизайном і тихим гулом поїздів, що лунає в глибоких тунелях.
Арсенальна в Києві: європейська легенда глибини
Арсенальна залишається взірцем інженерії середини XX століття. Станція пілонного типу з трисклепінчастою конструкцією — єдина така в київському метро. Вона не має центрального залу: невеликий вестибюль одразу з’єднує платформи та ескалаторний тунель. Це рішення нагадує класичні станції лондонського метрополітену.
Глибину 105,5 метра пояснює розташування на високому березі Дніпра. Під час будівництва довелося заморожувати ґрунт рідким азотом — пробурили близько 400 свердловин і заповнили їх азотом, щоб запобігти обвалам. Ескалатори складаються з двох секцій: 55,8 метра та 46,6 метра. Загальна поїздка триває до п’яти хвилин — один із найдовших безперервних спусків у київському метро.
Станція пережила реконструкцію вестибюля у 2020–2021 роках і навіть виконувала роль бомбосховища під час повномасштабного вторгнення 2022 року. Сьогодні вона розташована поряд із Мистецьким Арсеналом — культурним центром, що додає місцю нового значення.
Порівняння двох рекордсменів
| Станція | Місто | Глибина (м) | Рік відкриття | Ключові особливості |
| Хун’яньцунь | Чунцин, Китай | 116 (найглибша точка) | 2022 (лінія 9), 2023 (лінія 5) | Вбудована в гору, до 10 ескалаторів, ліфти за 53 с, золота нагорода ITA 2025 |
| Арсенальна | Київ, Україна | 105,5 | 1960 | Пілонна трисклепінчаста, лондонський стиль, ескалатори 55,8 + 46,6 м, пам’ятка архітектури |
| Хунтуді (колишній рекордсмен Китаю) | Чунцин, Китай | 94 | 2012–2017 | Понад 91 ескалатор у комплексі, складна пересадка |
Дані підтверджені матеріалами Wikipedia та новинами 2024–2026 років.
Цікаві факти
- Еквівалент висоти: 116 метрів — це приблизно висота 38–40-поверхового житлового будинку. Спуск на ескалаторах займає стільки ж часу, скільки підйом на кілька десятків поверхів у звичайному хмарочосі.
- Час спуску: З найзручнішого входу на Хун’яньцунь пасажири витрачають 6–8 хвилин на ескалаторах або рухомих доріжках. Ліфт долає ту саму відстань за 53 секунди.
- Будівельний марафон: Під час спорудження Хун’яньцунь робітники щодня долали 38-хвилинний підйом на поверхню з глибини понад 100 метрів.
- 60+ років рекорду: Арсенальна утримувала світовий титул найглибшої станції метро з 1960 по 2022 рік — довше, ніж існує багато сучасних метрополітенів.
- Місто вертикалей: Чунцинський метрополітен має як найглибшу, так і одні з найвищих станцій світу завдяки унікальному гірському рельєфу.
- Історична назва: Хун’яньцунь (Червона скеля) названа на честь села, де під час Другої світової війни розташовувалася штаб-квартира комуністичного підпілля та Восьмої маршрутної армії.
- Тиск і вуха: На глибині понад 100 метрів деякі пасажири відчувають легку зміну тиску — доводиться позіхати або ковтати слину, як під час польоту літаком.
116 метрів — це не просто цифра в таблиці рекордів. Це щоденний шлях сотень тисяч людей, які довіряють інженерам і технологіям, що дозволяють жити і працювати в місті, де горизонтальні відстані часто перетворюються на вертикальні.
Чому ці станції важливі для майбутнього
Рекорд Хун’яньцунь показує тенденцію: у містах з складним рельєфом метрополітен все частіше йде вглиб або використовує багаторівневі рішення. Це дозволяє економити поверхневий простір, зменшувати пробки та інтегрувати транспорт у вже забудоване середовище. Арсенальна ж нагадує, що навіть у середині XX століття інженери вміли вирішувати надскладні завдання, використовуючи доступні тоді технології.
Для пасажирів обох станцій глибина — це не перешкода, а частина міського досвіду. Хтось спускається з кавою в руках і слухає музику, хтось фотографує довгі ескалатори для соцмереж, а хтось просто цінує, що за кілька хвилин можна опинитися в центрі мегаполісу, подолавши шлях, еквівалентний висоті хмарочоса.
Світовий рекорд може змінитися знову — технології не стоять на місці. Але на сьогодні Хун’яньцунь у Чунціні тримає пальму першості, а Арсенальна в Києві залишається живою легендою, яка довела: навіть у найскладніших умовах людина здатна створити надійний і красивий підземний простір.