Руслан Андрійович Кравченко обіймає посаду Генерального прокурора України з 21 червня 2025 року. У 35 років він став наймолодшим керівником цього відомства за всю історію незалежної держави. Його призначення Верховною Радою за поданням Президента Володимира Зеленського відкрило нову сторінку в розвитку української прокуратури, де досвід військового слідчого, документаліста воєнних злочинів у Бучі та керівника регіону в найгарячіші місяці війни поєднався з потребою в оновленні довіри до системи.
Генеральний прокурор очолює єдину централізовану систему органів прокуратури, яка забезпечує підтримку державного обвинувачення в судах, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та представництво інтересів держави в exceptional випадках. В умовах повномасштабної агресії ця посада перетворилася на один із наріжних каменів національної безпеки — від координації тисяч справ про воєнні злочини до захисту прав громадян на деокупованих територіях та протидії економічним загрозам тилу.
Посада поєднує адміністративне лідерство, процесуальні повноваження та конституційну відповідальність перед парламентом. Генеральний прокурор — це не просто вища посадова особа правоохоронного блоку, а гарант того, що закон працює навіть тоді, коли реальність здається хаотичною. Його рішення впливають на долі людей, репутацію держави та темпи європейської інтеграції.
Історія становлення посади Генерального прокурора України
Коріння посади сягають 1918 року, коли в Українській Державі з’явився перший Генеральний прокурор. Після відновлення незалежності в 1991 році інститут відродився на новій основі. Першим Генеральним прокурором незалежної України став Віктор Шишкін. У turbulent 1990-х та 2000-х роках посада часто ставала інструментом політичного впливу: часті зміни, звинувачення в селективному правосудді та залежність від президентської вертикалі підірвали довіру суспільства.
Реальний поворот відбувся після Революції Гідності. Закон України «Про прокуратуру» 2014 року (чинний з 2015-го) суттєво обмежив функцію «загального нагляду», зосередивши роботу на кримінальному переслідуванні, захисті прав людини та процесуальному керівництві слідством. Конституційні зміни 2019 року закріпили чіткий механізм призначення та шестирічний строк повноважень — це мало стати щитом від свавільного звільнення та політичного тиску.
Останні роки продемонстрували, наскільки крихкою залишається ця рівновага. За каденцію Президента Зеленського Генеральними прокурорами встигли побувати Ірина Венедіктова (перша жінка на посаді), Андрій Костін, виконувач обов’язків Олексій Хоменко та, нарешті, Руслан Кравченко. Кожна зміна відображала пошук балансу між ефективністю в умовах війни та вимогами прозорості, які ставить перед Україною Європейський Союз.
| Генеральний прокурор | Період | Ключові події та контекст |
|---|---|---|
| Ірина Венедіктова | 2019–2022 | Перша жінка на посаді, реформи в умовах пандемії та початку повномасштабного вторгнення |
| Андрій Костін | 2022–2024 | Активна робота з воєнними злочинами, координація з МКС |
| Олексій Хоменко (в.о.) | 2024–2025 | Перехідний період, збереження інституційної пам’яті |
| Руслан Кравченко | з 21 червня 2025 | Наймолодший генпрокурор, фокус на довірі, бізнес-захисті та євроінтеграції |
Повноваження та функції Генерального прокурора
Згідно із Законом України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор наділений широким колом повноважень. Він представляє систему прокуратури у відносинах з іншими органами влади, міжнародними партнерами та організаціями. Саме Генеральний прокурор організовує роботу всієї вертикалі — від Офісу в Києві до окружних прокуратур на місцях.
Він призначає та звільняє прокурорів з адміністративних посад, затверджує методичні рекомендації, забезпечує єдину практику застосування закону. У дисциплінарних питаннях рішення спираються на висновки Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Генеральний прокурор також видає накази, які можуть мати нормативний характер у межах своєї компетенції.
На практиці це означає щоденне ухвалення рішень, які впливають на мільйони людей: від закриття резонансних справ до координації розслідування воєнних злочинів. У воєнний час Генеральний прокурор став ключовим гравцем у фіксації доказів для майбутніх трибуналів та співпраці з Міжнародним кримінальним судом.
Порядок призначення та звільнення з посади
Конституція України (стаття 131-1) чітко прописує процедуру. Генерального прокурора призначає Президент за згодою Верховної Ради. Строк повноважень — шість років. Це важлива гарантія незалежності: політична сила, яка привела людину на посаду, не може легко її звільнити.
Звільнення можливе у випадках закінчення строку, неможливості виконувати обов’язки за станом здоров’я, набрання чинності обвинувальним вироком, припинення громадянства або власного бажання. Верховна Рада може висловити недовіру — і це автоматично тягне відставку. Такий механізм покликаний балансувати між демократичним контролем та захистом від свавільного втручання.
Структура Офісу Генерального прокурора
Система залишається централізованою. На верхівці — Офіс Генерального прокурора в Києві. Далі йдуть обласні (регіональні) прокуратури та окружні (місцеві) прокуратури. Окремо виділяються спеціалізовані органи: військові прокуратури та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), керівник якої є одним із заступників Генерального прокурора.
Станом на 2026 рік керівництво виглядає так: Генеральний прокурор Руслан Кравченко, перший заступник Марія Вдовиченко, заступники Олексій Хоменко, Максим Крим, Андрій Лещенко, Віктор Логачов та Олександр Клименко (керівник САП). Така структура дозволяє розподіляти навантаження між загальними кримінальними справами, воєнними злочинами, корупцією та економічними правопорушеннями.
Руслан Кравченко: шлях від військового слідчого до вершини системи
Руслан Кравченко народився 14 березня 1990 року в Сєвєродонецьку Луганської області. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна та військово-юридичний факультет Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Отримав звання лейтенанта юстиції.
Кар’єра почалася в 2012 році слідчим Севастопольської прокуратури. Після анексії Криму працював у Рівненській та Львівській прокуратурах, потім — у Головній військовій прокуратурі. Брав участь в антитерористичній операції на сході, отримав статус учасника бойових дій. У 2021 році очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області.
Саме тут доля підготувала йому особливе випробування. У перші дні після визволення Бучі навесні 2022 року Кравченко особисто керував фіксацією та розслідуванням воєнних злочинів російських військ. Ця робота стала одним із найпотужніших доказів для міжнародної спільноти. Пізніше він очолював Київську обласну військову адміністрацію в найкритичніші місяці, а з грудня 2024 по червень 2025 — Державну податкову службу України.
21 червня 2025 року Президент підписав указ про призначення. 8 липня того ж року Кравченка ввели до складу Ради національної безпеки і оборони. Нагороди — орден «За заслуги» III ступеня, орден Данила Галицького, відзнаки за участь в АТО та сумлінну службу — свідчать про послідовний шлях людини, яка пройшла всі рівні системи зсередини.
Особиста участь Кравченка у документуванні злочинів у Бучі стала символом того, як нова генерація прокурорів поєднує бойовий досвід із професійною відповідальністю.
Роль Генерального прокурора у воєнний час та на шляху до Європи
Війна радикально змінила пріоритети. Органи прокуратури відкрили десятки тисяч проваджень щодо воєнних злочинів, злочинів агресії та злочинів проти людяності. Генеральний прокурор координує цю роботу, взаємодіє з Міжнародним кримінальним судом, підтримує створення спеціального трибуналу.
Одночасно система зіткнулася з новими викликами: необхідністю захищати бізнес від необґрунтованого тиску (саме тому у вересні 2025 року було презентовано платформу «СтопТиск»), реформувати добір кадрів та підвищувати прозорість. Для європейської інтеграції критично важливо забезпечити незалежність прокурорів, конкурсні процедури на керівні посади та ефективну протидію корупції всередині самої системи.
Цікаві факти про Генерального прокурора України
- Руслан Кравченко — наймолодший Генеральний прокурор в історії України: на момент призначення йому виповнилося лише 35 років.
- Він особисто керував фіксацією воєнних злочинів у Бучі навесні 2022 року — один із перших прокурорів, хто документував докази для світу.
- Кар’єра Кравченка починалася в Севастополі, а продовжилася в зоні АТО як прокурора 33-ї військової прокуратури — рідкісний шлях від окупованого регіону до керівництва всією системою.
- Генеральний прокурор має військово-юридичну освіту та звання лейтенанта юстиції — поєднання, яке рідко зустрічається на цій посаді.
- За його участі в органах військової прокуратури розслідувалася справа про державну зраду екс-президента Віктора Януковича.
- У 2025 році Кравченко представив платформу «СтопТиск», спрямовану на захист бізнесу від неправомірного тиску правоохоронців.
- Він став уже четвертим Генеральним прокурором за каденцію Президента Зеленського — це відображає високу динаміку та вимоги часу.
- Генеральний прокурор входить до складу РНБО, що підкреслює стратегічне значення посади для національної безпеки.
Генеральний прокурор України сьогодні — це людина, яка несе на собі тягар тисяч справ, сподівань суспільства та міжнародних зобов’язань. Від того, наскільки незалежно, професійно та прозоро він виконуватиме свої обов’язки, залежить не лише якість правосуддя, а й довіра громадян до держави та успіх України на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. Система продовжує еволюціонувати, і кожен новий день додає нові штрихи до її історії.
About the Author
