Софіївська Борщагівка у Бучанському районі Київської області впевнено утримує статус найбільшого села України за кількістю жителів. Станом на початок 2026 року тут мешкає близько 30 тисяч людей — у п’ять разів більше, ніж за переписом 2001 року. Це не просто цифра в статистиці, а живий приклад того, як українське село може перетворитися на потужний житловий організм із багатоповерхівками, школами, бізнес-центрами та власною інфраструктурою, залишаючись при цьому в сільському статусі.
Поруч із нею за населенням ідуть Петропавлівська Борщагівка та Лиманка біля Одеси, але саме Софіївська Борщагівка стала символом стрімкої передміської урбанізації. Водночас за площею території абсолютним рекордсменом залишається гуцульський Космач на Івано-Франківщині — понад 84 квадратні кілометри, що перевищує площу багатьох європейських містечок. Два різних велетні, два різних світи, які разом показують усе розмаїття українського села.
У цій статті ми детально розглянемо історію, причини зростання, сучасне життя, культурні особливості та практичні аспекти обох рекордсменів. Ви дізнаєтеся, чому одне село стало «містом у статусі села», а інше — столицею вишиванок і хранителем гуцульських традицій, а також отримаєте корисну інформацію для мешканців, мандрівників та дослідників.
Історія Софіївської Борщагівки: від монастирських земель до сучасного гіганта
Село засноване ще 1497 року (за деякими джерелами — 1578-го) на землях, що належали Софійському монастирю в Києві. Назва походить саме від цього монастиря, а перші поселенці займалися землеробством і ремеслами в тіні столичних мурів. Протягом століть це була типова сільська місцевість із хатами, садами та церквами, де життя текло розмірено, підпорядковане сезонним циклам.
У XX столітті доля села змінилася кардинально. Після Другої світової війни та в радянський період тут з’явилися перші промислові об’єкти та дачні кооперативи киян. Але справжній вибух стався після 2010-х років. Близькість до Києва — буквально за кільцевою дорогою — зробила Софіївську Борщагівку привабливою для забудовників. Почали з’являтися сучасні житлові комплекси, які стрімко заповнювалися людьми, що шукали доступніше житло, ніж у столиці, але з можливістю щоденних поїздок на роботу.
Сьогодні тут співіснують старі приватні будинки з городиками та нові багатоповерхівки з підземними паркінгами й дитячими майданчиками. Це створює унікальну атмосферу: ранком вулицями йдуть люди в офісному одязі до електричок і маршруток, а ввечері лунає сміх дітей на подвір’ях. Село офіційно входить до Борщагівської сільської громади, але за рівнем розвитку інфраструктури вже давно перевершило багато міст районного значення.
Чому саме це село стало найбільшим за населенням
Головний чинник — географія та економіка. Софіївська Борщагівка розташована в безпосередній близькості до Києва, де ціни на житло значно вищі. Люди переїжджають сюди заради простору, свіжого повітря та відносно доступних цін на квартири в нових ЖК. Генеральний план розвитку передбачає зростання населення до 115 тисяч осіб у перспективі, з яких більшість становитиме саме міське населення.
Додатковий поштовх дало будівництво нових доріг, розширення громадського транспорту та поява шкіл, садочків і медичних закладів прямо в селі. Багато хто з мешканців працює в Києві, але все більше з’являється локальних робочих місць — у бізнес-центрах, магазинах, сервісних компаніях. Село перестало бути «спальним районом» і набуло ознак самостійного населеного пункту з повним циклом життя.
Важливо розуміти нюанс даних: офіційна статистика часто спирається на Державний реєстр виборців (станом на 2021–2022 роки — 25 882 зареєстровані дорослі), а реальна кількість жителів вища через внутрішню міграцію та не завжди точний облік. Жодного повноцінного перепису після 2001 року через об’єктивні обставини не проводили, тому оцінки 2026 року — близько 30 тисяч — базуються на аналізі новобудов та експертних оцінках.
Сучасне життя в Софіївській Борщагівці: парадокс «села-міста»
Прогуляйтеся центральними вулицями — і ви побачите, як сучасність переплітається з сільським корінням. Нові житлові комплекси з назвою «Софія Київська» чи «SOFI HOUSE» пропонують квартири з панорамними вікнами, а за кілька сотень метрів — старі хати з вишнями у дворах. Діти грають у футбол на майданчиках між багатоповерхівками, а бабусі продають зелень і молоко з власних господарств на стихійних ринках.
Інфраструктура вражає: кілька шкіл, гімназії, дитячі садки, поліклініки, супермаркети, аптеки, салони краси та навіть коворкінги. Є власні бізнес-центри, де працюють IT-компанії та стартапи. Громадський транспорт — маршрутки та електрички — забезпечує зв’язок із Києвом за 20–40 хвилин залежно від пробок.
Проте статус села накладає свої особливості. Тут немає міського голови, а управління здійснює сільська рада. Деякі питання — від освітлення вулиць до водопостачання — вирішуються повільніше, ніж у місті. Водночас це дає певну свободу: нижчі податки для малого бізнесу, можливість тримати невелике господарство. Багато родин поєднують роботу в Києві з життям «на землі» — вирощують овочі, тримають курей чи кроликів.
Емоційно це місце, де люди шукають баланс: зручності великого міста без його шаленого ритму та цін. Молоді сім’ї обирають його за безпеку та простір для дітей, пенсіонери — за спокій і свіже повітря. Під час воєнних випробувань 2022 року село стало притулком для багатьох переселенців, що ще більше згуртувало громаду.
Космач: найбільше село за площею та столиця вишиванок
На протилежному полюсі України, в Косівському районі Івано-Франківської області, розкинувся Космач — абсолютний чемпіон за територією. Його площа становить 84,309 км², що більше, ніж у деяких європейських столиць чи містечок. Перша письмова згадка датується 1412 роком, і з того часу село залишалося осередком гуцульської культури.
Тут живе близько 6–7 тисяч людей, розселених у головному селі та численних присілках — їх налічують до 32. Це не компактне поселення, а ціла мережа хуторів, з’єднаних стежками, річками та лісовими дорогами. Густота населення низька — близько 72 особи на км², на відміну від тисяч у Софіївській Борщагівці.
Космач славиться на всю Україну як «столиця вишиванок». Майже половина місцевих жителів — близько трьох тисяч людей — займаються вишивкою професійно чи як хобі. Цікаво, що серед майстрів багато чоловіків, які передають ремесло з покоління в покоління. Традиційні орнаменти — геометричні, рослинні, з характерними жовто-оранжевими відтінками — прикрашають не лише сорочки, а й рушники, скатертини, навіть сучасний одяг.
Історія вишивки тут сягає глибоко. Під час еміграції кінця XIX — початку XX століття космацькі майстрині та майстри вивезли техніку за океан, де вона збереглася в діаспорі. Сьогодні традиція повертається з новою силою: у селі працюють майстерні, проводять фестивалі, а вишиванки з Космача купують по всій Україні та за кордоном. Це не просто ремесло — це жива нитка, що з’єднує минуле з майбутнім.
Природа Космача зачаровує: Карпатські схили, чисті річки, ліси, багаті на гриби та ягоди. Село приваблює туристів екологічним відпочинком, етно-турами, майстер-класами з вишивки та дегустацією гуцульських страв. Тут збереглися давні звичаї, колоритна говірка та гостинність, яка відчувається в кожній хаті.
Порівняння двох рекордсменів та інші великі села України
Софіївська Борщагівка та Космач — це два полюси одного явища. Перше демонструє стрімку модернізацію та урбанізацію передмість, друге — збереження автентичності та традицій на великих територіях. Обидва залишаються селами за статусом, хоча за суттю переросли багато міст.
Ось коротка таблиця топ-сіл за населенням (дані приблизні, на основі Державного реєстру виборців та актуальних оцінок 2025–2026 років):
| Місце | Село | Область | Населення (прибл.) | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Софіївська Борщагівка | Київська | ~30 000 | Передмістя Києва, сучасні ЖК, бізнес-інфраструктура |
| 2 | Петропавлівська Борщагівка | Київська | ~12 400 | Сусідня з Софіївською, подібний розвиток |
| 3 | Лиманка | Одеська | ~12 000 | Передмістя Одеси, об’єднання колишніх радгоспів |
| 4 | Костянтинівка | Запорізька | ~9 000–12 000 | Історичне село з козацьким корінням |
| 5 | Нерубайське | Одеська | ~9 000 | Біля Одеси, козацька історія |
Ці дані показують, що найбільші села часто розташовані біля великих міст і розвиваються завдяки субурбанізації. Водночас такі, як Космач, зберігають традиційний уклад на величезних територіях.
Цікаві факти про найбільші села України
1. Софіївська Борщагівка за генеральним планом може стати містом із населенням понад 100 тисяч — це більше, ніж багато обласних центрів сьогодні.
2. У Космачі вишивкою займаються не лише жінки, а й чоловіки; деякі родини передають секрети орнаментів уже шосте покоління.
3. Площа Космача перевищує територію таких міст, як Брюссель чи навіть частини Парижа (без агломерації).
4. Софіївська Борщагівка офіційно залишається селом, хоча за рівнем інфраструктури випереджає чимало районних містечок.
5. Космач має понад 30 присілків — це як ціла мережа маленьких сіл в одному адміністративному утворенні.
6. Багато космацьких вишивальниць та вишивальників експортували свої роботи ще до Першої світової війни, і техніка збереглася в діаспорі до сьогодні.
7. У Софіївській Борщагівці співіснують сучасні коворкінги та традиційні городи — символ балансу між новим і старим укладом життя.
Ці факти підкреслюють, наскільки різноманітними можуть бути українські села: одні — динамічні центри зростання, інші — скарбниці традицій і природи.
Практичні поради для відвідувачів та мешканців
Якщо ви плануєте відвідати Софіївську Борщагівку, найкраще приїхати електричкою з Києва (станція «Борщагівка» або сусідні). Обов’язково прогуляйтеся новими житловими кварталами та старими вуличками — контраст вражає. Для місцевих мешканців корисна порада: слідкуйте за новинами сільської ради щодо розвитку інфраструктури та можливостей для малого бізнесу.
У Космач найкраще добиратися власним авто або автобусом із Косова чи Івано-Франківська. Обов’язково відвідайте майстерні вишивки — багато з них відкриті для туристів, можна придбати автентичні вироби та навіть спробувати себе в ремеслі. Для тих, хто шукає спокійний відпочинок, ідеальні стежки Карпат, екскурсії до присілків та дегустація місцевої кухні.
Обидва села — це не просто точки на карті, а живі приклади того, як українці зберігають ідентичність у різних умовах: через стрімкий розвиток або через бережне ставлення до традицій. Незалежно від того, чи ви шукаєте сучасний комфорт, чи автентичний дух Карпат, ці місця пропонують унікальний досвід, який запам’ятається надовго.
Українське село продовжує дивувати — і в цьому його сила.