TAI TFX, відомий також як KAAN або MMU, — це двомоторний стелс-винищувач п’ятого покоління, який Turkish Aerospace Industries створює для турецьких військово-повітряних сил. Проєкт поєднує низьку помітність, внутрішні відсіки озброєння, передову авіоніку з елементами штучного інтелекту та плани повного переходу на вітчизняний двигун. Станом на червень 2026 року перший прототип уже виконав польоти, а нові машини проходять випробування, наближаючи серійне виробництво.
Для початківців TAI TFX — це історія про те, як країна перетворює амбіції на реальність: від концепту 2010 року до літака, здатного протистояти сучасним загрозам у повітрі. Просунуті читачі звернуть увагу на інтеграцію радара MURAD з GaN-транзисторами, систему сенсорного злиття, можливості мережевої взаємодії з дронами та поступове заміщення американських двигунів GE F110 на турецький TF35000. TAI TFX — це не просто нова машина, а платформа, що змінює баланс сил у регіональній та глобальній авіації.
Історія розробки TAI TFX: шлях від рішення до неба
У грудні 2010 року турецький комітет з оборонної промисловості схвалив створення національного винищувача наступного покоління. Це рішення прийняли після того, як Туреччина зіткнулася з обмеженнями в постачанні іноземної техніки. Початковий етап концептуального проєктування тривав до 2013 року, коли з’явилися перші макети варіантів FX-1, FX-5 та FX-6. Двомоторна схема FX-1 зрештою перемогла через відсутність достатньо потужного одномоторного двигуна вітчизняного виробництва.
У 2015 році партнером стала британська BAE Systems, а 2016-го TAI отримала контракт на 1,18 мільярда доларів для детального проєктування та створення інфраструктури. Фаза детального проєктування стартувала наприкінці 2018 року. Уже у листопаді 2021-го виготовили першу деталь планера, а до лютого 2022 року в роботі перебувало понад 550 компонентів. Назву KAAN — турецьке слово, що означає «володар» або «лідер» — офіційно присвоїли у травні 2023 року.
17 березня 2023 року прототип P0 викотили з ангара. Наземні випробування тривали кілька місяців. 21 лютого 2024 року тест-пілот підняв машину в небо на 13 хвилин, досягнувши швидкості 230 вузлів та висоти 8000 футів. Другий політ відбувся 6 травня 2024 року. Ці короткі, але символічні польоти стали поворотним моментом для всієї турецької авіаційної галузі.
Технічні характеристики TAI TFX KAAN: точність у цифрах
TAI TFX має довжину 20,3 метра, розмах крил 13,4 метра та висоту близько 5 метрів. Площа крила становить 71,6 квадратного метра. Максимальна злітна маса сягає приблизно 27 200 кг. Літак розрахований на перевантаження від +9g до −3,5g. Максимальна швидкість — до 1,8 Маха, практична стеля — 16 764 метри.
Силова установка на прототипах — два турбовентиляторні двигуни General Electric F110-GE-129, кожен з тягою 76,3 кН на максималі та 131 кН на форсажі. У майбутньому їх замінять на повністю турецький TF35000 з тягою понад 36 000 фунтів. Така заміна дозволить досягти справжньої незалежності та покращити характеристики на надзвукових режимах без форсажу — так звану supercruise.
| Параметр | Значення | Пояснення для читача |
|---|---|---|
| Довжина | 20,3 м | Збалансована геометрія для маневреності та розміщення внутрішніх відсіків |
| Розмах крил | 13,4 м | Оптимальний для стелс-форми та несучої здатності |
| Максимальна швидкість | Mach 1,8 | Дозволяє швидко реагувати на загрози та уникати перехоплення |
| Практична стеля | 16 764 м | Перевага у висотному бою та розвідці |
| Двигуни (прототипи) | 2 × GE F110-GE-129 | Перевірена силова установка з F-16, тимчасове рішення до вітчизняного двигуна |
| Максимальна злітна маса | ≈ 27 200 кг | Дозволяє нести значне бойове навантаження та паливо |
Дані узагальнені з офіційних специфікацій Turkish Aerospace Industries та відкритих джерел оборонної промисловості.
Стелс-технології та дизайн TAI TFX: невидима загроза
Головна особливість TAI TFX — низька радіолокаційна помітність. Форма планера з внутрішніми відсіками озброєння, спеціальні радіопоглинальні матеріали та ретельно розраховані кути поверхонь зменшують ефективну поверхню розсіювання. Літак не стає повністю невидимим для радарів, але значно скорочує дальність виявлення порівняно з машинами четвертого покоління.
Для початківців це означає, що противник побачить KAAN набагато пізніше, ніж звичайний винищувач. Для фахівців важливо, що конструкція оптимізована не лише під радіолокацію, а й під інфрачервоне та багатоспектральне виявлення. Вихлопні сопла та повітрозабірники спроєктовані так, щоб мінімізувати тепловий слід.
Порівняно з F-35, TAI TFX має більший розмах крил і двомоторну схему, що дає перевагу в тягоозброєності та бойовому радіусі. У порівнянні з F-22 він трохи менш «агресивний» за формою, але краще пристосований для багатозадачності та експортних варіантів.
Авіоніка, сенсори та «мозок» винищувача
Серцем електроніки став активний фазований радар MURAD-600A з використанням нітриду галію (GaN). Така технологія забезпечує більшу дальність виявлення, вищу роздільну здатність та стійкість до перешкод. Радар входить до складу інтегрованої радіоелектронної системи IRFS, яка поєднує функції пошуку, супроводу, картографування та радіоелектронної боротьби.
Додатково встановлено інфрачервону систему пошуку та супроводу KARAT-200, електрооптичну прицільну станцію TOYGUN, системи попередження про ракети та лазерного опромінення, а також комплекс DIRCM для протидії інфрачервоним головкам самонаведення. Шоломний дисплей TULGAR виводить всю необхідну інформацію прямо перед очима пілота.
Сенсорне злиття (sensor fusion) та елементи штучного інтелекту дозволяють машині самостійно аналізувати обстановку, пропонувати варіанти дій та підтримувати зв’язок з іншими платформами — зокрема з ударними дронами ANKA. Для просунутих читачів це означає перехід від «пілот керує літаком» до «пілот керує ситуацією, а система допомагає ухвалювати рішення за частки секунди».
Озброєння TAI TFX: від ближнього бою до ударів по землі
Внутрішні відсіки вміщують до восьми одиниць озброєння класу «повітря-повітря» або «повітря-поверхня». Основні турецькі розробки — сімейство ракет GÖKTUĞ: короткодальня інфрачервона Bozdoğan та далекобійна активна радіолокаційна з прямоточним двигуном Gökhan. Для ураження наземних цілей передбачені крилаті ракети SOM, планерні бомби KGK та високоточні MAM.
30-мм гармата доповнює арсенал для ближнього повітряного бою. Завдяки внутрішньому розміщенню озброєння стелс-характеристики зберігаються навіть у бойовій конфігурації. Це критично важливо у сучасному бою, де кожна секунда видимості може вирішити результат.
Поточний статус TAI TFX у 2026 році: прототипи, контракти та перспективи
До лютого 2026 року Turkish Aerospace Industries зібрала три прототипи. P0 вже виконав кілька польотів. P1 та P2 отримали доопрацьовану аеродинаміку, переміщені повітрозабірники та інтегрований шоломний дисплей. Перший політ удосконаленого прототипу очікувався у квітні-травні 2026 року, другий — влітку. Додатковий прототип використовують для наземних випробувань.
У травні 2026 року турецькі військово-повітряні сили підписали контракт на першу партію з 20 серійних машин Block 10. Це перший офіційний заказ на серійне виробництво. Поставки планують розпочати наприкінці 2020-х, а темп — до двох машин на місяць з 2029 року. Вартість одного літака, за оцінками, перевищить 100 мільйонів доларів.
Перший контракт на 20 серійних винищувачів TAI TFX Block 10 підписали у травні 2026 року — важливий крок від прототипів до реального бойового застосування.
Виклики та тріумфи проєкту TAI TFX
Шлях TAI TFX не був гладким. Виключення Туреччини з програми F-35 у 2020 році через закупівлю російських С-400 стало серйозним ударом, але водночас прискорило національну програму. Проблеми з передачею технологій двигунів від Rolls-Royce та затримки графіків змусили інженерів шукати альтернативні рішення — зокрема тимчасове використання GE F110.
Попри це, проєкт демонструє вражаючу стійкість. Сотні турецьких підприємств залучені до кооперації, створюються нові робочі місця та компетенції. Кожна подолана технічна перешкода — від випробувань форсажних камер до інтеграції складної авіоніки — наближає Туреччину до клубу країн, здатних самостійно створювати винищувачі п’ятого покоління.
Цікаві факти про TAI TFX KAAN
- Перший прототип P0 провів у повітрі лише 13 хвилин під час дебютного польоту 21 лютого 2024 року — достатньо, щоб довести працездатність ключових систем.
- Назва KAAN турецькою означає «володар» або «лідер» і символізує амбіції країни стати технологічним лідером у авіації.
- Для прототипів використовують двигуни від F-16, але вже у 2025–2026 роках активно тестують компоненти повністю турецького двигуна TF35000.
- У проєкті задіяні сотні вітчизняних компаній, а Азербайджан приєднався до виробничої кооперації ще у 2023 році.
- KAAN спроєктований для тісної взаємодії з ударними дронами ANKA через захищені канали передачі даних — це майбутнє мережево-центричної війни.
- Планується створення до шести прототипів для повного відпрацювання всіх режимів польоту та бойового застосування.
Майбутнє TAI TFX: що чекає на винищувач після 2030 року
Після 2030 року TAI TFX має стати основним винищувачем турецьких ВПС, поступово замінюючи F-16. Паралельно триває робота над подальшими блоками з удосконаленою авіонікою, новим двигуном та розширеними можливостями ударів по наземних цілях. Експортний потенціал проєкту також привертає увагу — зацікавленість уже висловлювали кілька країн.
Для України та інших держав, що шукають альтернативи залежності від традиційних постачальників, досвід TAI TFX цікавий як приклад успішної національної програми в умовах обмежень. Технології, напрацьовані турецькими інженерами, можуть стати основою для майбутніх спільних проєктів у регіоні.
TAI TFX продовжує еволюціонувати. Кожен новий політ прототипу, кожен підписаний контракт та кожна інтегрована турецька система наближають момент, коли сірий стелс-винищувач з написом KAAN на борту стане звичним елементом неба над різними континентами. Це не кінець історії — лише початок нової глави у світовій бойовій авіації.
About the Author
