На церковне свято 8 квітня Православна Церква України вшановує пам’ять святих апостолів від сімдесяти — Іродіона, Агава, Руфа, Асинкрита, Флегонта, Єрма та їхніх сподвижників. Ці мужі належали до ширшого кола учнів, яких Ісус Христос обрав і послав проповідувати Царство Боже ще за свого земного життя. У 2026 році дата збігається з Великою середою Страсного тижня — днем, коли літургійні тексти нагадують про щире покаяння грішниці, що омила ноги Спасителя миром, і про гірку зраду Юди. Таке поєднання наповнює день особливою духовною напругою: воно говорить про вибір між вірністю й зрадою, між світлом і темрявою, між життям і смертю.
Свято 8 квітня відкриває глибший шар євангельської історії. Дванадцять апостолів були постійними супутниками Христа, а сімдесят — тими, кого Він послав удвох поперед Себе в кожне місто й селище, куди Сам збирався йти. Їхня місія стала першим масовим свідченням про Воскресіння. Багато з них прийняли мученицький вінець, але їхня кров стала насінням Церкви. У цей день віряни згадують не лише далекі події, а й те, як віра продовжує жити в українських святинях — у печерах Києво-Печерської лаври, де спочивають мощі преподобного Руфа затворника та святителя Нифонта Новгородського.
Церковне свято 8 квітня запрошує кожного зазирнути всередину себе. Воно нагадує, що апостольське служіння — це не тільки титул далеких святих, а й покликання кожного охрещеного: нести світло там, де ти є, — у родині, на роботі, серед друзів. У 2026 році, коли Велика середа припадає саме на цю дату, покаяння і готовність до Воскресіння стають головними акцентами дня.
Апостоли від сімдесяти: як Христос розширив місію
Після третьої Пасхи земного служіння Ісус обрав ще сімдесят учнів і послав їх по двоє. Євангеліст Лука описує це в десятому розділі: Господь дав їм владу над нечистими духами, наказав не брати з собою ні гаманця, ні торби, ні запасного взуття й проголошувати мир кожному дому. Сімдесят апостолів стали «авангардом» Євангелія — тими, хто першим ступив на нові землі, першим зцілював хворих і виганяв демонів.
Їхня кількість не випадкова. У Старому Завіті Мойсей обрав сімдесят старійшин, а в Новому — сімдесят учнів символізують повноту Божого народу, відкритого вже не лише для Ізраїлю. Після Вознесіння Господнього саме ці мужі разом із дванадцятьма стали фундаментом першої Церкви. Їхні імена частково збереглися в Посланнях апостола Павла та в церковному Переданні. Колективна пам’ять про них припадає на 4 січня, а 8 квітня Церква вшановує конкретну групу з шести святих, чиї подвиги особливо яскраво ілюструють різноманітність апостольського служіння.
Подвиг кожного зі святих: від Тарсу до Далматії
Святий Іродіон походив із Тарсу Кілікійського — того самого міста, що й апостол Павло, і був його родичем. Павло вітає його в Посланні до Римлян. Петро й Павло поставили Іродіона єпископом у Патрах (Нові Патри в Ахайї). Він ревно проповідував і навернув багатьох греків та юдеїв. Розлючені язичники й фанатики побили його палками й камінням, один завдав ножового поранення. Господь дивом зберіг життя. Пізніше Іродіон супроводжував апостола Петра до Риму й там прийняв мученицьку смерть від меча того ж дня, коли Петра розіп’яли.
Святий Агав володів даром пророкування. У Діяннях апостолів описано дві його точні пророцтва: про великий голод за імператора Клавдія, який справді настав 42 року, та про арешт Павла в Єрусалимі — Агав узяв пояс Павла й зв’язав собі руки й ноги, кажучи: «Так зв’яжуть юдеї в Єрусалимі того чоловіка, що йому належить цей пояс». Агав загинув мученицькою смертю за віру.
Святий Руф згадується Павлом у тому ж Посланні до Римлян як «обраний у Господі». За Переданням, він став єпископом у грецьких Фівах. Його служіння відзначалося глибокою вірою й терпінням серед гонінь.
Святий Асинкрит обіймав єпископську кафедру в Гірканії (Мала Азія). Святий Флегонт — у Марафоні у Фракії. Святий Єрм — у Далматії. Кожен із них трудився на своєму терені, долаючи відстані, мови й звичаї, щоб засіяти слово Христове. Усі вони прийняли мученицький вінець, засвідчивши істину не словами, а власною кров’ю.
Ці шість імен — лише частина великого сонму. Їхній приклад показує, що апостольство не обмежується дванадцятьма обраними: кожен, хто віддає життя Євангелію, продовжує їхню справу.
Велика середа 2026 року: покаяння й зрада
У 2026 році 8 квітня — Велика середа. У храмах правиться остання в цьому році Літургія Передосвячених Дарів. Вечірня служба та утреня наповнені читаннями про жінку-грішницю, яка прийшла в дім Симона прокаженого, омила ноги Ісуса сльозами й помазала їх дорогоцінним миром. Господь захищає її перед обуреними учнями: «Її гріхи, численні, прощені, бо вона дуже полюбила». Одночасно звучить розповідь про Юду, який іде до первосвящеників і обіцяє видати Вчителя за тридцять срібняків.
Це день контрастів. Грішниця показує шлях покаяння й любові, Юда — шлях зради й загибелі. Церковне свято 8 квітня у 2026 році робить цей контраст особливо гострим: апостоли від 70-ти обрали вірність до кінця, а Юда — зраду. Віряни приходять до сповіді, щоб очистити совість перед Великоднем. У багатьох храмах востаннє перед Трійцею читають молитву преподобного Єфрема Сиріна з поклонами.
Українські подвижники дня: Руф затворник та Нифонт Новгородський
На українській землі церковне свято 8 квітня пов’язане ще з двома святими. Преподобний Руф затворник жив у XIV столітті в Києво-Печерській лаврі. Він повністю віддався Богу в постах, молитвах, послухах і строгому затворі в Дальніх печерах. Його мощі й досі спочивають там, поруч із іншими подвижниками. Руф став символом тихої, непомітної, але глибокої вірності — такої самої, яку виявляли апостоли в далеких землях.
Святитель Нифонт, єпископ Новгородський, також походив із Києво-Печерського монастиря. У XII столітті він ревно боронив церковні канони, навіть коли це вимагало конфлікту з князями. Помер у Києві 1156 року, його мощі спочивають у Ближніх печерах Лаври. Обидва українські святі — Руф і Нифонт — показують, що подвиг апостолів від 70-ти продовжується в кожній землі, де є люди, готові віддати життя за Христа.
Що варто робити та чого уникати 8 квітня
У церковне свято 8 квітня, особливо коли воно збігається з Великою середою, Церква радить:
- Відвідати храм, взяти участь у богослужінні та сповіді.
- Дотримуватися суворого посту: хліб, сіль, сирі овочі та фрукти, горіхи, мед, вода.
- Уникати сварок, лайки, пліток і заздрощів — ці гріхи особливо тяжкі в дні спогадів про зраду.
- Присвятити час читанню Євангелія про грішницю та Юду.
- Помолитися святим апостолам про зміцнення віри й вірності.
Народні прикмети цього дня часто пов’язані з весняною погодою та здоров’ям. Багато хто вважає 8 квітня сприятливим для початку важливих справ, якщо серце чисте. Однак головне — не зовнішні прикмети, а внутрішнє покаяння.
Цікаві факти про церковне свято 8 квітня
- Іродіон був родичем апостола Павла й прийняв мученицьку смерть того ж дня, що й апостол Петро в Римі.
- Пророцтва Агава про голод і про арешт Павла справдилися буквально так, як записано в Діяннях апостолів.
- Сімдесят апостолів — це не просто цифра: вони символізують розширення місії від дванадцяти до всього світу.
- У 2026 році церковне свято 8 квітня збігається з Великою середою, створюючи унікальне поєднання апостольської вірності та покаяння перед Воскресінням.
- Преподобний Руф у XIV столітті обрав один із найсуворіших подвигів — печерний затвор у Дальніх печерах Лаври.
- Святитель Нифонт захищав церковні правила навіть перед новгородськими князями й помер у Києві.
- Кожен із нас сьогодні може стати «апостолом від сімдесяти» — нести світло Христове у своєму колі, не вимагаючи слави чи визнання.
Ці факти не просто цікаві — вони показують живу нитку, що з’єднує перших учнів Христа з українськими печерами й із нашим сьогоднішнім днем. Віра Іродіона, Агава та їхніх сподвижників не згасла. Вона продовжує горіти в серцях тих, хто обирає вірність замість зради, покаяння замість закам’янілості, любов замість срібняків.
У храмах 8 квітня 2026 року лунатиме та сама молитва, яку чули апостоли: «Господи, очисти мене грішного». І кожен, хто вимовить її щиро, зможе відчути себе частиною того великого сонму — сімдесяти, дванадцяти й усіх, хто з того часу донині не зрадив Христа.
About the Author
