Полтавська політехніка — це університет, у стінах якого історія зустрічається з майбутнім. Заснований ще 1818 року як Інститут шляхетних дівчат, він пройшов шлях від закритого навчального закладу для дворянок до сучасного Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», де навчається близько десяти тисяч студентів. Сьогодні це багатопрофільний заклад, що поєднує потужні технічні традиції з актуальними напрямами — архітектурою та будівництвом, нафтогазовою інженерією, робототехнікою, кібербезпекою, цифровими фінансами, правом і психологією. Університет носить ім’я Юрія Кондратюка — полтавчанина, чиї наукові ідеї сягнули космосу й вплинули на програми NASA.
Ректор Олена Філонич, випускниця цього ж вишу, очолює заклад з 2025 року. Під її керівництвом університет активно розвиває інноваційні простори, підтримує ветеранів та створює умови для практичного навчання. Полтавська політехніка — це не просто Alma Mater для тисяч фахівців. Це місце, де формується інтелектуальний капітал регіону та країни, особливо важливий у часи відбудови та технологічної трансформації.
Історія Полтавської політехніки: від Інституту шляхетних дівчат до національного університету
Усе починалося 12 грудня 1818 року. Тоді дружина полтавського губернатора Варвара Олексіївна Рєпніна заснувала в Полтаві Інститут шляхетних дівчат — перший у провінційних містах Російської імперії закритий середній навчальний заклад для дворянок. Тут дівчата отримували ґрунтовну освіту: мови, музику, малювання, літературу, етикет. Серед викладачів і вихователів були відомі постаті — поет П. П. Гулак-Артемовський, композитори брати Єдлічки, художники Іван Зайцев та Василь Волков. У стінах інституту бували І. П. Котляревський, Т. Г. Шевченко, М. В. Гоголь, В. А. Жуковський. Деякі випускниці стали письменницями та художницями.
Після революційних подій 1917–1918 років заклад пережив евакуацію, зміну профілю та складні роки. 1930 року за постановою уряду на базі колишнього інституту створили Полтавський інститут сільськогосподарського будівництва. Це був час бурхливої індустріалізації. Перші професори — М. С. Торяник, Є. В. Платонов, Т. Я. Гардасевич — закладали фундамент інженерної школи. До 1940 року тут працювало вже 20 кафедр, навчалося понад 500 студентів, підготували понад 800 інженерів.
Друга світова війна знову випробувала заклад. 22 червня 1941 року інститут евакуювали на Урал. Студенти й викладачі працювали на заводах, доглядали поранених. Повернулися до Полтави 19 жовтня 1943 року й одразу взялися за відбудову міста та власних корпусів. У повоєнні десятиліття відкривали нові факультети — промислового та цивільного будівництва, архітектури, санітарної техніки. З’явилися нові корпуси, гуртожитки, студентське конструкторське бюро.
1992 року монопрофільний будівельний інститут перетворили на університет з 26 напрямами підготовки. 1994 року він отримав статус технічного університету, а 1997-го — ім’я Юрія Кондратюка. 2002 року Президент України надав закладу національний статус. 2 серпня 2019 року за наказом Міністра освіти і науки Лілії Гриневич університет отримав сучасну назву — Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Юрій Кондратюк — полтавський геній, чиє ім’я носить університет
Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім’я — Олександр Гнатович Шаргей) народився 9 (21) червня 1897 року саме в Полтаві. Він навчався в Другій полтавській чоловічій гімназії, а потім у Петроградському політехнічному інституті. У 1920-х роках опублікував працю «Завоювання міжпланетних просторів», де обґрунтував ідеї, які десятиліттями пізніше використали американські інженери програми «Аполлон». Кондратюк запропонував зустріч на орбіті Місяця, розрахував траєкторії, енергетику польотів. Його ідеї визнали в NASA — ім’я українця вписане в музей космонавтики.
Університет отримав ім’я Кондратюка 1997 року до 100-річчя вченого. Це не просто жест пам’яті. Це символ того, що в Полтаві народжуються ідеї, здатні змінювати світ. Сьогодні студенти та викладачі Полтавської політехніки продовжують цю традицію — від розробок у робототехніці та відновлюваній енергетиці до проєктів відбудови міст.
Сучасна структура: чотири інститути та два факультети
Університет налічує чотири навчально-наукові інститути, два факультети, 27 кафедр та два фахові коледжі (Полтавський коледж нафти і газу та Миргородський фаховий коледж імені Миколи Гоголя). Понад 110 освітніх програм охоплюють майже всі актуальні сфери.
Ось як виглядає структура:
| Структурний підрозділ | Основні галузі | Приклади програм |
|---|---|---|
| Інститут архітектури, будівництва та землеустрою | Інженерія, виробництво та будівництво | Архітектура та містобудування, промислове і цивільне будівництво, геодезія та землеустрій, дизайн архітектурного середовища, автомобільні дороги |
| Інститут інформаційних технологій та робототехніки | Інформаційні технології, інженерія | Кібербезпека, комп’ютерні науки, робототехніка та автоматизовані системи керування, телекомунікації, відновлювальна електроенергетика |
| Інститут нафти і газу | Нафтогазова інженерія, екологія | Нафтогазова інженерія та технології, буріння свердловин, геологія нафти і газу, теплоенергетика, технології захисту довкілля |
| Інститут фінансів, економіки, управління та права | Економіка, менеджмент, право | Цифрові фінанси, менеджмент, маркетинг, право, міжнародні економічні відносини, публічне управління, бізнес і торгівля |
| Факультет філології, психології та педагогіки | Гуманітарні науки, освіта | Практична психологія, галузевий переклад (англійська, німецька), медіакомунікації, дошкільна та середня освіта |
| Факультет фізичної культури та спорту | Спорт, здоров’я, мистецтво | Фізична культура і спорт, фізична терапія та ерготерапія, хореографія |
Кожен інститут і факультет має власні наукові школи, лабораторії та тісні зв’язки з підприємствами регіону. Студенти вже з молодших курсів залучаються до реальних проєктів — від розробки енергоефективних будинків до створення програмного забезпечення для локальних компаній.
Унікальні можливості: Музей науки, науковий цирк та підтримка ветеранів
Особливою гордістю університету став Музей науки з Науковим цирком «Еврика». Це перший подібний простір у закладі вищої освіти України. Фінський центр науки «Еврика» передав інтерактивну виставку в рамках гуманітарної допомоги. Відвідувачі занурюються в кругообіг атомів, спостерігають оптичні ілюзії, експериментують з молекулами та фізичними явищами. Наукові шоу поєднують видовищність цирку з глибоким пізнавальним змістом. Графік роботи зручний: понеділок–п’ятниця 10:00–16:00, субота–неділя 11:00–15:00. Це місце, де студенти, школярі та всі охочі відкривають для себе науку по-новому.
Центр ветеранського розвитку допомагає захисникам України адаптуватися до мирного життя, здобувати нову освіту чи підвищувати кваліфікацію. У часи, коли тисячі ветеранів повертаються до цивільного життя, така підтримка набуває особливого значення.
Студент Полтавської політехніки Іван Крига став чемпіоном світу з класичного жиму лежачи у ваговій категорії до 120 кг. Це не єдиний приклад спортивних та наукових досягнень. Університет активно розвиває студентське самоврядування, спортивні секції та наукові гуртки.
Студентське життя та кар’єрні перспективи
Життя в Полтавській політехніці — це не лише лекції та лабораторні. Тут проводять «Велодні з ветеранами», наукові конференції, фестивалі, творчі вечори. Гуртожитки, спортивні бази, сучасні лабораторії створюють комфортне середовище. Багато програм передбачають дуальну освіту або практику на підприємствах — будівельних компаніях, нафтогазових фірмах, IT-компаніях, органах місцевого самоврядування.
Випускники затребувані в Україні та за кордоном. Архітектори та будівельники беруть участь у відбудові міст, інженери нафти і газу працюють над енергетичною незалежністю, IT-фахівці та кіберфахівці захищають цифровий простір, економісти та юристи супроводжують бізнес і державні проєкти. Психологи та педагоги підтримують людський капітал країни.
Вступ до Полтавської політехніки: що варто знати абітурієнтам
Для вступу на бакалаврат зазвичай потрібні результати Національного мультипредметного тесту (НМТ). Деякі спеціальності — архітектура, дизайн, хореографія — передбачають творчі конкурси або співбесіди. Реєстрація на НМТ 2026, творчі конкурси та співбесіди відбувається через офіційний сайт університету та освітні портали.
Підготовче відділення допомагає майбутнім студентам підтягнути знання з профільних предметів. Для магістратури та аспірантури діють окремі правила — вступні іспити, мотиваційні листи, портфоліо.
Обираючи спеціальність, варто орієнтуватися не лише на прохідний бал, а й на власні інтереси та бачення майбутнього. Любите точні науки та хочете бачити результат своєї роботи в реальному світі — зверніть увагу на будівництво, архітектуру, нафтогазову інженерію. Захоплюєтесь технологіями та захистом інформації — кібербезпека та робототехніка. Аналітичний склад розуму та інтерес до економіки — цифрові фінанси, менеджмент, право. Творча натура — дизайн, психологія, переклад.
Цікаві факти про Полтавську політехніку
- Історія університету сягає 1818 року — тоді в Полтаві відкрили перший у провінції Інститут шляхетних дівчат, де здобували освіту майбутні письменниці та художниці.
- Юрій Кондратюк, на честь якого названо університет, народився саме в Полтаві 1897 року та навчався в місцевій гімназії. Його ідеї щодо космічних польотів використовували в програмі NASA.
- Науковий цирк «Еврика» у Музеї науки — перший подібний простір у закладах вищої освіти України. Інтерактивні експонати надійшли з фінського центру науки «Еврика».
- Студент Полтавської політехніки Іван Крига став чемпіоном світу з класичного жиму лежачи у категорії до 120 кг.
- Університет налічує понад 10 тисяч студентів, 4 інститути, 2 факультети та більше 110 освітніх програм — від нафтогазової інженерії до практичної психології.
- Ректор Олена Філонич — випускниця Полтавської політехніки. Вона пройшла шлях від студентки та головного бухгалтера до проректора, а з 2025 року очолює університет.
- Центр ветеранського розвитку надає освітню та психологічну підтримку захисникам України, допомагаючи їм повернутися до мирного життя та здобути нову кваліфікацію.
Полтавська політехніка продовжує писати свою історію. Кожен новий студент, кожен реалізований проєкт, кожне наукове відкриття додає нові сторінки до цієї великої книги. Якщо ви шукаєте місце, де поєднуються глибокі традиції, сучасні технології та справжня людська підтримка — Полтавська політехніка відкриває двері.
About the Author
