kn 23 ракета: технічні характеристики, історія та бойове застосування
Ракета KN-23, відома також як Hwasong-11Ga або Hwasong-11A, є північнокорейською твердопаливною балістичною ракетою малої дальності. Вона призначена для оперативно-тактичних завдань і демонструє значний прогрес у розробках КНДР порівняно з попередніми системами на рідкому паливі. Станом на 2026 рік KN-23 активно постачається Росії та застосовується в бойових діях, де її параметри постійно уточнюються за результатами реальних пусків і аналізу уламків.
Система поєднує високу мобільність на колісних і залізничних платформах з квазібалістичною траєкторією, що ускладнює перехоплення. Для користувачів-початківців важливо відзначити, що твердопаливний двигун дозволяє здійснити запуск за мінімальний час підготовки, а для просунутих читачів особливий інтерес становлять деталі маневрових можливостей і систем наведення, які забезпечують точність у межах десятків-сотень метрів.
Ракета не є точною копією жодної іноземної моделі, хоча має візуальну подібність до російського комплексу «Іскандер-М». Українські фахівці, вивчивши уламки, підтвердили унікальну геометрію корпусу та наявність компонентів з різних країн, що обходить санкції. Це робить KN-23 актуальним прикладом сучасних технологій поширення балістичних озброєнь.
Північна Корея вперше продемонструвала KN-23 під час військового параду 8 лютого 2018 року. Перший відомий пуск відбувся 4 травня 2019 року з території провінції Канвон, коли ракета пролетіла 240 км при апогеї 60 км. Вже 9 травня провели ще два пуски з різними дальностями — до 420 км, що одразу засвідчило гнучкість системи залежно від профілю траєкторії.
До липня 2019 року випробування досягли дальності 690 км при збереженні низького апогею близько 50 км. Такі результати свідчать про використання маневрів для подовження шляху без значного підвищення висоти польоту. Офіційне північнокорейське позначення Hwasong-11Ga закріпилося пізніше, у 2021–2023 роках, після серії демонстрацій на виставках озброєнь. Виробництво налагоджено на заводі 11 лютого в Хамхині, де супутникові знімки 2024–2025 років зафіксували розширення потужностей.
До 2026 року ракета пройшла десятки випробувань, включно з залізничними та силосними стартами. Частина тестів супроводжувалася демонстрацією касетних боєголовок, що розширило спектр завдань від точкових ударів до ураження площ. Розробка відбувалася в умовах жорстких санкцій, тому інженери КНДР поєднували власні напрацювання з доступними технологіями, адаптуючи їх під місцеві виробничі можливості.
Конструкція та принципи функціонування
KN-23 — одноступенева ракета з твердокомпозитним паливом. Це рішення забезпечує готовність до пуску за лічені хвилини, оскільки не вимагає заправки безпосередньо перед стартом. Корпус має діаметр 1,1 м у хвостовій частині, що звужується до 0,9 м спереду, довжину 8,77–9,8 м залежно від модифікації. Загальна стартова маса оцінюється в 3400–8700 кг за різними симуляціями, що відображає варіативність бойового навантаження.
Система керування включає інерційну платформу з корекцією за супутниковими сигналами. Аеродинамічні рулі та газодинамічні лопаті в соплі дозволяють здійснювати активне маневрування як на маршовій ділянці, так і на термінальній. Типова траєкторія — квазібалістична з притиском до 50 км висоти, що зменшує час польоту та ускладнює розрахунок перехоплення. На фінальній фазі ракета може виконувати «підтягування» або різкі повороти, змінюючи курс на десятки кілометрів.
Бойова частина — 500 кг у базовій конфігурації (конвенційна, ядерна або касетна), проте аналіз уламків вказує на можливість важчих варіантів до 1000–1500 кг. Теплозахист включає графітовий обтічник і спеціальне покриття. Двигун використовує мотор діаметром 1,1 м, подібний до підводних ракетоносіїв, але адаптований для наземного застосування. Така конструкція забезпечує високу надійність, хоча ранні партії мали проблеми зі стабільністю, які згодом були усунені.
Технічні характеристики та порівняння з аналогами
Основні параметри KN-23 варіюються залежно від джерела та конфігурації, проте консенсусні оцінки дозволяють скласти чітку картину. Нижче наведено порівняльну таблицю з російським «Іскандер-М» — найбільш близьким за концепцією комплексом.
| Параметр | KN-23 (Hwasong-11A) | Іскандер-М (9М723) |
| Довжина | 7,5–9,8 м | 7,3 м |
| Діаметр | 0,95–1,1 м | 0,92 м |
| Стартова маса | 3415–8729 кг (за симуляціями) | ~3800 кг |
| Бойова частина | 500–1500 кг | 480–700 кг |
| Дальність (з 500 кг) | 450–690 км (до 900 км маневрами) | 500 км |
| Точність (КВО) | 35–200 м (покращено до 50–100 м) | 5–30 м |
| Двигун | Твердопаливний, одноступеневий | Твердопаливний, одноступеневий |
Дані зібрано з відкритих джерел, зокрема аналізу уламків і випробувань. KN-23 перевершує за розмірами та потенційним навантаженням, але поступається в початковій точності. Перевагою північнокорейської ракети залишається ширший спектр платформ запуску, включно із залізничними.
Варіанти та модернізації станом на 2026 рік
Сімейство включає кілька гілок. Базовий Hwasong-11A — основна версія. Існують варіанти з важчою боєголовкою (Hwasong-11C до 2,5–4,5 т), зменшені (Hwasong-11D), підводні (Hwasong-11S) та з гіперзвуковим планером (Hwasong-11E, представлений 2025 року, випробуваний у січні 2026). У квітні 2026 проведено тести касетних боєголовок, здатних уражати площу 6,5–7 га щільним ураженням, а також елементів електромагнітної зброї.
Російська участь сприяла покращенню точності та надійності ранніх поставок. Якщо перші ракети мали відхилення в кілька кілометрів і значний відсоток відмов, то пізніші партії демонструють стабільнішу роботу. Виробничі потужності КНДР розширені, що дозволяє постачати сотні одиниць на рік.
Бойове застосування та вплив на сучасні конфлікти
З грудня 2023 року Росія застосовує KN-23 по території України. За даними 2024–2025 років, поставлено щонайменше 148 ракет, з планами на 150+ у наступні періоди. Удари фіксувалися по Запоріжжю, Харкову, Києву та Сумам. Аналіз уламків українськими інженерами виявив специфічну геометрію, іноземні мікросхеми та сліди адаптації.
Система ефективно перевантажує системи ППО через короткий час польоту та непередбачувані маневри. Початкова низька точність поступово зростала завдяки корекціям. Касетні варіанти розширюють можливості проти живої сили та техніки на відкритих позиціях. Загалом KN-23 стала важливим елементом комбінованих атак, доповнюючи інші засоби ураження.
Цікаві факти
- Уламки KN-23 мають унікальний діаметр 110 см у хвостовій частині — такого не зустрічається в ракетах інших країн, що підтверджує оригінальність конструкції.
- Ракета містить понад 290 комерційних електронних компонентів з різних держав, що свідчить про ефективне обходження санкційного режиму.
- У 2026 році проведено успішні пуски з касетними боєголовками, здатними покривати площу, еквівалентну кільком футбольним полям щільним ураженням.
- Залізничний варіант запуску дозволяє ховати пускові установки в звичайних товарних вагонах, підвищуючи живучість комплексу.
- За оцінками, масове виробництво дозволяє КНДР збирати десятки ракет щомісяця, що робить її одним із ключових постачальників у поточних конфліктах.
Платформи запуску охоплюють 8×8 і 10×10 колісні шасі, гусеничні машини та спеціальні залізничні вагони. Кожна установка може нести дві ракети, а підготовка до пуску займає менше 15 хвилин після прибуття на позицію. Це забезпечує високу оперативність і складність виявлення.
Загальна оцінка точності після вдосконалень становить 50–100 м, що достатньо для ураження військових об’єктів. Системи супутникової корекції працюють навіть у умовах обмеженого доступу до сигналів, завдяки резервним алгоритмам.
Для спеціалістів варто звернути увагу на матеріали газодинамічних рулів — вони виготовлені з вольфрамових сплавів, які забезпечують стійкість при високих температурах. Виробництво таких елементів вимагає точного контролю, що було досягнуто завдяки міжнародній кооперації в обхід обмежень.
KN-23 продовжує розвиватися. Нові тести 2026 року включають елементи гіперзвукових технологій і спеціальні боєголовки, що розширює спектр можливих сценаріїв використання. Аналіз досвіду застосування дозволяє прогнозувати подальше вдосконалення характеристик і поширення технологій у регіоні.
Джерела даних: Вікіпедія (укр. та англ. версії), аналітичний центр 38 North.