30 вересня в українських містах і селах оживає особлива атмосфера — пахне свіжими сторінками, у залах звучать вірші, а на стелажах з’являються тематичні виставки. Це Всеукраїнський день бібліотек — професійне свято тих, хто щодня береже інтелектуальний скарб нації. Дата, що поєднує тисячолітню традицію книжкової культури з реаліями цифрової доби.
Свято має офіційний статус і відзначається з 1998 року, коли Президент України підписав указ № 471/98. Його присвячено внеску бібліотек у розвиток освіти, науки та культури — і водночас людям, без яких книжкові храми перетворилися б на німі сховища.
У цій статті — про походження дати, символіку, історію бібліотечної справи в Україні, сучасну роль книгозбірень в умовах війни, а також про те, як гідно привітати бібліотекаря зі святом і чому ця професія сьогодні важливіша, ніж будь-коли.
Коли святкують День бібліотекаря в Україні
Всеукраїнський день бібліотек відзначається щорічно 30 вересня. Дата стала державним професійним святом після підписання Президентом України Леонідом Кучмою Указу № 471/98 від 14 травня 1998 року — документ було ухвалено на знак визнання великого внеску бібліотек у розвиток освіти, науки і культури та з огляду на потребу подальшого підвищення їхньої ролі в житті суспільства.
Чому саме 30 вересня? У цей день у християнській традиції вшановують пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії — а ім’я Софія перекладається з грецької як «мудрість». Саме на честь Премудрості Божої був освячений славнозвісний Софійський собор у Києві, при якому Ярослав Мудрий заснував першу відому давньоруську бібліотеку. Таке поєднання дати з днем мудрості — не випадковість, а тонкий символічний жест: бібліотеки в українській культурі здавна вважалися храмами знань.
Хоча в розмовній мові часто звучить «День бібліотекаря», офіційна назва свята — Всеукраїнський день бібліотек. Воно стосується як працівників галузі, так і самих закладів та їхніх читачів.
Історія бібліотечної справи в Україні: від Ярослава Мудрого до сучасності
Перша книгозбірня на українських землях, про яку збереглися письмові згадки, була заснована близько 1037 року князем Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві. Літопис свідчить, що князь зібрав «писарів многих», які перекладали грецькі тексти слов’янською — фактично це був перший в Україні скрипторій і науковий центр одночасно.
На жаль, від тієї величезної колекції до нас дійшли лічені пам’ятки: Реймське Євангеліє, яке донька Ярослава Анна вивезла до Франції (саме на ньому згодом присягали французькі королі), Остромирове Євангеліє 1056–1057 років, Ізборники 1073 і 1076 років та Мстиславове Євангеліє. Більшість книг загинули під час монгольської навали — спалені, розграбовані, втрачені у вогні історії.
З XIII століття, з утворенням Галицько-Волинського князівства, на західноукраїнських землях розпочинається новий етап книжкової культури. При дворі князя-книжника Володимира Васильковича діяла потужна рукописна майстерня. У XVII столітті відкрилася бібліотека Києво-Могилянської академії — одного з провідних освітніх центрів Східної Європи того часу.
ХІХ — початок ХХ століття подарували Україні мережу університетських бібліотек: Львівську (1608), Харківську (1805), Одеську (1817), Київську (1834). На західних землях під егідою «Просвіти» виник масштабний рух читалень, який охопив тисячі сіл і містечок. Це були не просто книгозбірні — справжні осередки національного відродження.
Скільки бібліотек і бібліотекарів є в Україні
За даними урядової Стратегії розвитку бібліотечної справи, інформаційні, освітні та культурні потреби українців забезпечують близько 16 тисяч публічних бібліотек, з яких понад 13 тисяч працюють у сільській місцевості. Загальний фонд налічує близько 235 мільйонів примірників, а кожен третій мешканець країни — понад 13,7 мільйона людей — має статус читача публічної бібліотеки.
Окрім публічних, в Україні функціонують спеціальні, наукові, навчальні, технічні, медичні та шкільні книгозбірні. Загальна кількість книгозбірень усіх типів — близько 40 тисяч. У галузі працюють понад 36 тисяч професіоналів: бібліотекарів, бібліографів, методистів, каталогізаторів та фахівців із цифрових ресурсів.
| Тип бібліотек | Орієнтовна кількість | Основна функція |
| Публічні (масові) | близько 16 000 | Обслуговування громад, культурно-просвітницька робота |
| Шкільні | близько 14 000 | Підтримка навчального процесу |
| Вищих навчальних закладів | близько 200 | Наукова та освітня діяльність |
| Спеціальні (наукові, медичні, технічні) | близько 1 500 | Галузеве інформаційне забезпечення |
Джерела даних: Кабінет Міністрів України (Стратегія розвитку бібліотечної справи), Українська бібліотечна асоціація.
На жаль, війна внесла трагічні корективи. За оцінками Українського інституту книги, близько 500 бібліотек було повністю зруйновано, частково пошкоджено або позбавлено фондів унаслідок російської агресії. Особливо постраждали книгозбірні Маріуполя, Харкова, Херсонщини та прифронтових громад Донеччини й Луганщини.
Сучасна бібліотека: не лише полиці з книгами
Бібліотека ХХІ століття — це гібридний простір, де паперова книга співіснує з електронними каталогами, аудіоверсіями, базами даних і хмарними сервісами. У великих обласних бібліотеках сьогодні працюють 3D-принтери, медіастудії, мовні клуби, коворкінги для фрилансерів і простори для дитячих майстер-класів.
Що пропонує сучасна українська книгозбірня:
- безкоштовний Wi-Fi та комп’ютерні робочі місця з доступом до інтернету
- електронні каталоги, відкриті репозитарії, доступ до наукометричних баз Scopus і Web of Science
- культурні події — лекції, кінопокази, поетичні вечори, презентації книжок
- освітні курси з цифрової та фінансової грамотності, медіаграмотності, протидії дезінформації
- послуги для людей з порушенням зору: тактильні книги, аудіокниги, шрифт Брайля
- дитячі простори з настільними іграми, конструкторами та творчими майстернями
- підтримку внутрішньо переміщених осіб — психологічна допомога, юридичні консультації, гуманітарні хаби
Цей перелік — лише верхівка айсберга. У громадах, де закрилися культурні центри або клуби, саме бібліотека часто перетворюється на єдине безпечне місце зустрічей. Тут діти роблять домашні завдання після школи, пенсіонери опановують смартфон, а підлітки вперше пробують себе у блогерстві чи робототехніці.
Бібліотеки під час війни: тиха стійкість
З 24 лютого 2022 року роль бібліотек кардинально змінилася. У підвалах книгозбірень укривалися від обстрілів сотні людей, у читальних залах розгорталися пункти видачі гуманітарної допомоги, а бібліотекарі плели маскувальні сітки, готували сухпайки для військових і збирали свідчення про воєнні злочини.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, попри обстріли Києва, продовжує оцифрування фондів і розширює Національну цифрову бібліотеку — масштабний проєкт зі збереження культурної спадщини. Бібліотекарі з прифронтових громад евакуйовують найцінніші видання, реставрують пошкоджені обстрілами фонди, налагоджують роботу мобільних книгозбірень у деокупованих селах.
У 2022–2025 роках українські бібліотеки провели масштабне очищення фондів від російської пропагандистської літератури — за рекомендаціями Міністерства культури та інформаційної політики було вилучено мільйони примірників ідеологічно шкідливих видань.
Хто такий бібліотекар сьогодні
Образ «тихої жінки в окулярах серед курних полиць» — стереотип ХХ століття, який давно не відповідає реальності. Сучасний український бібліотекар — це багатопрофільний фахівець, який поєднує знання бібліографа, IT-спеціаліста, методиста, психолога, культурного менеджера і соціального працівника.
До основних обов’язків додалися робота з базами даних, ведення соціальних мереж бібліотеки, організація онлайн-подій, модерація дискусій, фандрейзинг і написання грантових заявок. У сільських громадах бібліотекар часто виконує функції культурного провідника всієї громади: він знає, кому потрібна допомога, де згустилися конфлікти й хто чим живе.
Професію опанувати можна в Київському національному університеті культури і мистецтв, Харківській державній академії культури, Рівненському державному гуманітарному університеті та ще кількох ЗВО. Програми поступово оновлюються — більше дисциплін з інформатики, маркетингу, проєктного менеджменту, кібербезпеки.
Як привітати бібліотекаря зі святом
Якщо у вашому житті є людина, яка колись підказала вам потрібну книгу, допомогла знайти рідкісне джерело для дипломної чи просто щиро посміхнулася на порозі читальні — 30 вересня варто про неї згадати. Жест уваги тут важливіший за дороговартісність подарунка.
Кілька простих ідей для привітання:
- живі квіти — класика, яка завжди доречна, особливо осінні хризантеми або айстри
- якісна кава або чай у красивій упаковці, шоколад ручної роботи
- стильна закладка для книг, ручка, блокнот у вінтажному стилі
- теплий аксесуар: шарф, рукавиці, светр — бібліотечні приміщення часто прохолодні
- сертифікат до книгарні або на онлайн-курс
- щира листівка з рукописним текстом — інколи це найдорожче
- пожертва на поповнення фондів конкретної бібліотеки або донат організації, що допомагає відновлювати зруйновані книгозбірні
А ще можна записатися до бібліотеки, якщо ви досі цього не зробили. Активний читач — найкращий подарунок для будь-якого бібліотекаря. Книгозбірні живуть тоді, коли в них приходять люди.
Цікаві факти про бібліотеки та книги
Найбільша бібліотека України — Національна бібліотека імені В. І. Вернадського в Києві. Її фонд перевищує 15 мільйонів одиниць зберігання, серед яких — унікальні рукописи, стародруки, газети ХІХ століття, нотні видання та архів української еміграції.
Українська бібліотечна асоціація, заснована в 1995 році, об’єднує понад 30 регіональних і галузевих представництв та розробила Кодекс етики бібліотекаря України. Це професійна спільнота, яка обстоює права галузі та просуває реформи.
Окрім вітчизняного свята, бібліотечна спільнота світу відзначає Міжнародний день шкільних бібліотек у четвертий понеділок жовтня, Тиждень бібліотек у США у квітні та Всесвітній день книги і авторського права 23 квітня — у день народження Вільяма Шекспіра і смерті Мігеля де Сервантеса.
Майбутнє бібліотек: чому професія не зникне
Попри прогнози про «смерть книги» в епоху смартфонів, статистика свідчить про протилежне: відвідуваність бібліотек в Україні після карантинних років зростає, особливо серед молоді. Причина проста — у переповненому інформаційному шумі люди потребують перевіреного знання, тиші для зосередження і живого людського контакту.
Бібліотека майбутнього — це місце, де штучний інтелект допомагає шукати джерела, а кваліфікований бібліотекар пояснює, чому одне джерело варте уваги, а інше — ні. Це простір медіаграмотності, критичного мислення і захисту від маніпуляцій. У країні, що воює, така роль набуває стратегічного значення.
30 вересня — нагода не просто привітати конкретного бібліотекаря, а й переглянути своє ставлення до читання. Записатися до місцевої книгозбірні. Подарувати їй кілька книг. Розповісти дитині, як працює міжбібліотечний абонемент. Усе це — внесок у культурний імунітет нації, який не менш важливий за військовий чи економічний.
About the Author
