Чорний бомбардувальник стелс у формі літаючого крила летить серед хмар
Росія змінила спосіб повітряних атак. Удари стали майже безперервними. Мета — ускладнити роботу української протиповітряної оборони. Про це йдеться у звіті джерела.
Окупанти все частіше запускають реактивні безпілотники замість повільніших поршневих. Такі апарати важче перехоплювати.
Швидкість замість кількості
За даними речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, у липні 2026 року Росія запустила у п’ять разів більше реактивних БпЛА, ніж у червні. У серпні кількість таких дронів перевищила 2800.
Ефективність перехоплення лишається нижчою. Українські сили збивають близько 90–95% стандартних поршневих безпілотників. Для реактивних БпЛА показник становить близько 60%.
Джерело зазначає: активніше застосування реактивних дронів почалося наприкінці квітня 2026 року. Це була відповідь на високий рівень перехоплення поршневих БпЛА.
У серпні частка реактивних безпілотників у далекобійних атаках зросла приблизно до 56%. Загальна кількість далекобійних дронів при цьому скоротилася.
«У квітні 2026-го росія використала 6583 далекобійні безпілотники, а в серпні, коли агресор надав пріоритет виробництву реактивних „Гераней-4“ та „Гераней-5“, було використано лише 4943 таких безпілотники», — йдеться у звіті.
Отже, ставка зроблена не лише на кількість цілей. Важливі швидкість і складність перехоплення.
Удари вдень і по цивільних об’єктах
Раніше основна частина атак припадала на вечір. Масштабних запусків удень майже не фіксували.
«Примітно, що росія не значно збільшує загальну кількість повітряних цілей у межах нових денних ударів, але використовує порівнянну кількість машин протягом дня», — зазначено у звіті.
Від 27 серпня Росія здійснює безперервні хвилі ударів безпілотниками вдень і вночі. Один із напрямків — Київ.
Від кінця літа 2026 року ударні пакети частіше спрямовують на торгові центри, продовольчі склади та інші приватні цивільні об’єкти.
«Постійне застосування росією цієї тактики, ймовірно, спрямоване на збільшення втрат і шкоди серед цивільного населення, а також на те, щоб змусити українців частіше ховатися в укриттях», — зазначили аналітики.
Постійна загроза може порушувати повсякденне життя та економічну активність. Така тактика також може бути спрямована на деморалізацію суспільства.