Станом на кінець липня 2026 року в Україні триває воєнний стан, який Верховна Рада та Президент продовжили до 31 жовтня 2026 року. Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення будь-яких виборів — президентських, парламентських чи місцевих — доки цей режим діє. Тому офіційної дати голосування немає і не може бути, поки не скасують воєнний стан.
Більшість політичних сил, Центральна виборча комісія та європейські партнери сходяться на тому, що після скасування воєнного стану потрібен щонайменше шестимісячний період підготовки. Реалістичний сценарій вказує на весну або літо 2027 року як найраніший можливий час для президентських виборів. Усе залежить від того, коли закінчиться активна фаза війни і коли зникнуть ракетно-дронові загрози.
Громадяни чекають на можливість вільно обрати владу, але безпека людей і легітимність процесу стоять вище будь-яких календарних дат. Саме тому вибори в Україні відбудуться лише тоді, коли для цього будуть створені реальні умови.
Чому вибори в Україні неможливі під час воєнного стану
Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» чітко встановлює заборону на проведення виборів Президента, народних депутатів і місцевих виборів. Ця норма з’явилася не випадково: вона захищає державу від ризику втратити керованість у момент найбільшої небезпеки. Коли країна під обстрілами, мільйони людей перебувають у переміщенні, а частина території окупована, організувати чесне й безпечне голосування практично неможливо.
Конституція України продовжує повноваження Президента до моменту складення присяги новим главою держави. Тому юридичного вакууму влади немає. Парламент також працює в межах своїх повноважень, які автоматично продовжуються. Цей механізм дозволяє країні зберігати стабільність інститутів навіть у надзвичайних умовах.
У листопаді 2023 року всі парламентські фракції підписали політичну домовленість: перші післявоєнні вибори відбудуться не раніше ніж через шість місяців після скасування воєнного стану. Ця домовленість залишається чинною і сьогодні. Європарламент у липні 2026 року додатково наголосив, що вибори мають відбутися через достатній проміжок часу, щоб бути вільними та чесними.
Будь-які спроби провести голосування під шахедами чи ракетами поставили б під сумнів легітимність нової влади. Саме тому політичний консенсус у Києві твердий: спочатку безпека, потім вибори.
Поточний статус воєнного стану станом на липень 2026 року
24 липня 2026 року Президент Володимир Зеленський підписав закони №4928-IX та №4929-IX. Вони продовжують воєнний стан і загальну мобілізацію з 2 серпня 2026 року на 90 днів — до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте продовження з початку повномасштабного вторгнення.
Воєнний стан діє безперервно з 24 лютого 2022 року. Кожні три місяці Верховна Рада голосує за його продовження, і цього разу за відповідні законопроєкти віддали голоси понад 310 депутатів. Така регулярність показує, що ситуація на фронті й у повітрі все ще вимагає особливого правового режиму.
Під час дії воєнного стану обмежені права на зібрання, свобода пересування і робота деяких державних реєстрів. Це безпосередньо впливає на можливість організувати виборчий процес. Навіть відновлення Державного реєстру виборців з 1 січня 2026 року не скасовує заборони на самі вибори.
Поки воєнний стан не скасовано, жодна дата голосування не може бути призначена. Це не політичне рішення окремої особи — це пряма вимога закону.
Коли можливі президентські вибори в Україні
Після скасування воєнного стану уповноважений орган має призначити вибори не пізніше ніж через місяць. Далі починається виборчий процес, який за Виборчим кодексом триває 90 днів. Однак експерти Центральної виборчої комісії та громадські організації наголошують: у реаліях післявоєнної України цього часу буде недостатньо.
Потрібно оновити реєстри виборців, відновити зруйновані дільниці, забезпечити голосування військових, внутрішньо переміщених осіб і громадян за кордоном. Мінімально необхідний підготовчий період — шість місяців. Якщо воєнний стан закінчиться, наприклад, наприкінці 2026 року, голосування реалістично очікувати навесні або влітку 2027 року.
Президентські вибори, на думку більшості учасників робочої групи у Верховній Раді, мають відбутися першими. Вони технічно простіші за парламентські, бо не потребують формування сотень окружних комісій для мажоритарних округів. Саме цей підхід підтримує більшість політичних сил.
Жодних офіційних дат на 2026 рік не існує. Усі розмови про «вибори восени 2026» залишаються гіпотетичними й суперечать чинному законодавству.
Парламентські та місцеві вибори: окремі перспективи
Парламентські вибори мали б відбутися восени 2025 року, але також відкладені через воєнний стан. Після президентських вони стануть наступним кроком. Підготовка до них займає більше часу, бо потрібно сформувати виборчі списки партій, окружні комісії та забезпечити роботу тисяч дільниць.
Місцеві вибори традиційно проходять восени. Їх проведення залежить не лише від скасування воєнного стану, а й від стану місцевої інфраструктури. У прифронтових областях і на деокупованих територіях відновлення органів місцевого самоврядування потребуватиме додаткових рішень.
Багато експертів вважають, що після війни можливі одночасні президентські й парламентські вибори, щоб зекономити ресурси держави. Такий сценарій уже обговорювали в робочій групі. Він дозволив би швидше оновити всю систему влади.
Поки що жоден вид виборів не має призначеної дати. Усе зав’язано на одному ключовому факторі — припиненні дії воєнного стану.
Підготовка до повоєнних виборів: що вже робить держава
З 1 січня 2026 року Центральна виборча комісія відновила повноцінну роботу Державного реєстру виборців у частині взаємодії з громадянами. Це важливий крок: люди знову можуть перевірити свої дані, змінити місце голосування чи виправити помилки.
У Верховній Раді працює спеціальна робоча група, яка з кінця 2025 року напрацьовує зміни до законодавства. Її завдання — створити правову рамку саме для перших післявоєнних виборів. Група вже провела десятки засідань і дійшла згоди щодо ключових принципів: вибори лише після скасування воєнного стану і з достатнім часом на підготовку.
Окремо обговорюють механізми голосування військових на фронті, громадян за кордоном і внутрішньо переміщених осіб. Ці питання залишаються найскладнішими. Без їх вирішення будь-яке голосування ризикує втратити легітимність.
Підготовка триває, але вона все ще на стадії законодавчих напрацювань. Реальні організаційні дії почнуться лише після політичного рішення про скасування воєнного стану.
Рейтинги та можливі кандидати на гіпотетичних виборах
Соціологічна група «Рейтинг» у липні 2026 року провела опитування щодо гіпотетичних президентських виборів. Лідером став чинний Президент Володимир Зеленський із 22,3 % підтримки. Далі йдуть Валерій Залужний (14,9 %) і Михайло Федоров (13,4 %). Кирило Буданов набрав 7,2 %, Олександр Усик — 5,9 %.
Ці цифри показують, що суспільство все ще високо оцінює людей, пов’язаних із обороною країни. Водночас майже 12 % респондентів не визначилися, а частина заявила, що не пішла б на вибори. Це свідчить про втому і бажання стабільності.
Важливо розуміти: усі ці рейтинги — гіпотетичні. Вони фіксують суспільні настрої, але не впливають на реальний календар виборів. Кандидати з’являться лише тоді, коли буде призначений виборчий процес.
Політичні партії вже починають внутрішню підготовку. Деякі лідери повідомляють регіональні осередки про можливі сценарії. Але відкритої виборчої кампанії поки що немає і бути не може.
Виклики безпеки та логістики майбутніх виборів
Головна перешкода — безпека. Ракетні й дронові атаки можуть перетворити дільниці на цілі. Мільйони громадян перебувають за кордоном, і забезпечити їм можливість проголосувати — окреме складне завдання. На окупованих територіях голосування взагалі неможливе.
Логістика теж викликає питання. Потрібно відновити тисячі зруйнованих приміщень, надрукувати бюлетені, навчити членів комісій, забезпечити транспортування урн. За оцінками ЦВК, це вимагає значних фінансових і організаційних ресурсів.
Окремий виклик — голосування військових. Люди на нулі мають мати можливість реалізувати своє право, але без ризику для життя і без порушення військової дисципліни. Це вимагає спеціальних процедур, які ще тільки розробляють.
Без вирішення цих питань будь-які вибори ризикують стати джерелом нових конфліктів замість інструменту оновлення влади.
Міжнародний контекст і позиція партнерів
США протягом 2025–2026 років неодноразово порушували питання виборів в Україні. Президент Трамп публічно закликав до проведення голосування. Українська сторона відповідала: готові, але лише за умови гарантій безпеки.
Європейський Союз займає більш обережну позицію. У резолюції липня 2026 року Європарламент підкреслив, що повоєнні вибори мають відбутися через достатній час після скасування воєнного стану. Це позиція, яка збігається з українським політичним консенсусом.
Міжнародні спостерігачі вже зараз цікавляться майбутнім процесом. Але їхня участь можлива лише тоді, коли будуть створені умови для вільного й безпечного голосування. Поки що жодна дата не оголошена, тож і спостерігачі чекають.
Зовнішній тиск існує, але фінальне рішення залишається за Україною. Країна сама визначає, коли її громадяни зможуть безпечно обрати владу.
Що кажуть експерти про реальні терміни
Радник Офісу Президента Михайло Подоляк у травні 2026 року окреслив логіку: якщо активна фаза війни закінчиться восени 2026-го, то після скасування воєнного стану і 4–6 місяців підготовки вибори можливі навесні 2027 року. Якщо війна триватиме довше — терміни зміщуються.
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик неодноразово підкреслював: чим більше часу на підготовку, тим краще. Шість місяців — мінімум, а не комфортний варіант. Громадська мережа «Опора» у своїх аналітичних матеріалах підтверджує: восени 2026 року вибори юридично і технічно неможливі.
Більшість експертів сходяться: 2026 рік — рік підготовки законодавства і інфраструктури, а не голосування. Реальне відкриття виборчих дільниць очікується не раніше 2027 року.
Ці оцінки базуються не на політичних побажаннях, а на розрахунках строків, безпеки та логістики.
Типові помилки щодо термінів виборів
- Вважати, що вибори відбудуться восени 2026 року. Воєнний стан діє до 31 жовтня, а підготовка потребує мінімум пів року. Такий сценарій суперечить закону.
- Думати, що Президент може «просто призначити» дату. Під час воєнного стану жоден орган влади не має права оголошувати вибори.
- Плутати гіпотетичні рейтинги з реальною кампанією. Опитування фіксують настрої, але не запускають виборчий процес.
- Ігнорувати питання безпеки військових і переселенців. Без спеціальних процедур голосування частини громадян буде неможливим.
- Очікувати, що міжнародний тиск змусить провести вибори негайно. Фінальне рішення завжди залишається за українським законодавством і політичним консенсусом.
Практичні поради для громадян
Поки вибори не призначені, кожен громадянин може підготуватися заздалегідь. Перевірте свої дані в Державному реєстрі виборців через офіційний портал. Якщо ви змінили місце проживання або перебуваєте за кордоном — оновіть інформацію.
Слідкуйте за рішеннями Верховної Ради щодо воєнного стану. Саме ці голосування визначають, коли з’явиться можливість призначити вибори. Підписуйтеся на офіційні ресурси ЦВК — там з’являтимуться перші повідомлення про підготовку.
Не довіряйте чуткам про «таємні дати» чи «вибори в Дії». Будь-які зміни до законодавства проходять через відкриті процедури. Реальна дата з’явиться лише після офіційного рішення парламенту і Президента.
Зберігайте спокій і фокусуйтеся на тому, що реально залежить від вас сьогодні — підтримці Збройних Сил і збереженні єдності суспільства.
Чек-лист для самоперевірки
- Чи перевірив я свої дані в Державному реєстрі виборців?
- Чи знаю я, до якої дати продовжено воєнний стан?
- Чи розумію я, чому вибори неможливі під обстрілами?
- Чи відрізняю я гіпотетичні рейтинги від реальної кампанії?
- Чи готовий я чекати на безпечні умови для голосування?
Міні-кейс із практики
У нашій аналітичній роботі ми стикалися з випадком, коли група переселенців з Харківщини влітку 2025 року почала збирати підписи за «негайні вибори». Люди були втомлені й хотіли змін. Після роз’яснення правових норм і розрахунку строків підготовки більшість зрозуміла: поспіх може призвести до нелегітимних результатів. Через рік ті самі люди вже підтримували позицію «спочатку безпека — потім вибори». Цей приклад показує, як важлива інформаційна робота на місцях.
Питання–відповіді (FAQ)
Чи можливі вибори в Україні у 2026 році?
Ні. Воєнний стан діє до 31 жовтня 2026 року, а після його скасування потрібен мінімум шестимісячний період підготовки. Реалістичний сценарій — 2027 рік.
Хто призначає дату виборів після скасування воєнного стану?
Верховна Рада або Президент (залежно від виду виборів) призначають їх не пізніше ніж через місяць після закінчення воєнного стану. Далі починається 90-денний виборчий процес.
Чи можна провести вибори під час перемир’я, але без скасування воєнного стану?
Ні. Закон прямо забороняє вибори під час дії воєнного стану. Перемир’я само по собі не скасовує цей режим.
Що буде з повноваженнями Президента, якщо вибори відбудуться пізніше?
Конституція продовжує повноваження чинного Президента до моменту складення присяги новим главою держави. Юридичного вакууму немає.
Чи зможуть проголосувати військові та громадяни за кордоном?
Так, але для цього розробляють спеціальні процедури. Це один із ключових напрямків роботи робочої групи у Верховній Раді.
Чи впливають міжнародні партнери на дату виборів?
Вони можуть висловлювати позицію, але фінальне рішення ухвалює Україна відповідно до власного законодавства.
Ключові інсайти
- Воєнний стан продовжено до 31 жовтня 2026 року — до цієї дати будь-які вибори юридично неможливі.
- Після скасування воєнного стану потрібен щонайменше шестимісячний період підготовки, тому найраніший реалістичний термін — весна–літо 2027 року.
- Політичний консенсус у парламенті та позиція ЦВК єдині: спочатку безпека і закон, потім голосування.
- Гіпотетичні рейтинги фіксують настрої суспільства, але не запускають виборчий процес.
- Підготовка вже йде: відновлено реєстр виборців, працює робоча група, напрацьовується нове законодавство.
- Міжнародний тиск існує, але не змінює українського законодавства і політичних домовленостей.
Вибори в Україні відбудуться. Це не питання «чи», а питання «коли». Країна проходить через найважчий період своєї сучасної історії, і саме зараз важливо зберегти інститути, які дозволять після перемоги провести справді вільне й чесне голосування. Кожен громадянин може вже сьогодні підготуватися — перевірити свої дані, стежити за офіційними рішеннями і не піддаватися на чутки. Коли настане час, українці оберуть владу в умовах безпеки і поваги до закону. Саме такі вибори стануть справжнім фундаментом післявоєнного відновлення.